Знання мов
1. Фахівці, на чиї професійні кваліфікації поширюється вимога щодо автоматичного визнання, повинні мати рівень володіння мовою, необхідний для здійснення відповідної професійної діяльності в державі-члені ведення діяльності.
2. Держава-член повинна забезпечити обмеження будь-яких перевірок, які проводить компетентний орган або які проводять під наглядом компетентного органу для перевірки виконання зобов’язання, зазначеного в параграфі 1, перевіркою знання однієї офіційної мови держави-члена ведення діяльності чи однієї адміністративної мови держави-члена ведення діяльності за умови, що така мова також є однією з офіційних мов Союзу.
3. Перевірки, які здійснюють відповідно до параграфа 2, можуть застосовуватися, якщо відповідна професійна діяльність має вплив на безпеку пацієнтів. Перевірки можуть застосовуватися стосовно інших професій у разі виникнення серйозного й істотного сумніву щодо того, чи рівня володіння мовою фахівця достатньо для здійснення професійної діяльності, що її має намір здійснювати такий фахівець.
Перевірки можна здійснювати лише після видачі Європейської професійної карти відповідно до статті 4d або після визнання професійної кваліфікації, залежно від випадку.
4. Будь-які перевірки рівня володіння мовами повинні бути пропорційними діяльності, яка буде здійснюватися. Відповідним фахівцям повинно бути дозволено оскаржувати результати таких перевірок відповідно до національного права.