Здійснення професійної діяльності фармацевта
1. Для цілей цієї Директиви діяльність фармацевта становлять ті види діяльності, умовою доступу до яких та здійснення яких, в одній або декількох державах-членах, є наявність професійних кваліфікацій та доступ до яких відкритий для власників підтверджень офіційної кваліфікації перерахованих у пункті 5.6.2 додатка V типів.
2. Держави-члени повинні забезпечити здатність власників підтверджень офіційної кваліфікації фармацевта університетського рівня чи рівня, визнаного як еквівалентний, що відповідають вимогам, зазначеним у статті 44, отримувати доступ та здійснювати принаймні такі види діяльності, для яких у відповідних випадках необхідний додатковий професійний досвід:
(a) підготовку лікарської форми лікарських засобів;
(b) виробництво й дослідження лікарських засобів;
(c) дослідження лікарських засобів у лабораторії для дослідження лікарських засобів;
(d) зберігання та оптове розповсюдження лікарських засобів;
(e) постачання, приготування, дослідження, зберігання та розповсюдження й відпуск безпечних і дієвих лікарських засобів необхідної якості у загальнодоступних аптеках;
(f) приготування, дослідження, зберігання та відпуск безпечних і дієвих лікарських засобів необхідної якості в лікарнях;
(g) надання інформації та консультування щодо лікарських засобів як таких, зокрема щодо їх відповідного застосування;
(h) звітування перед компетентними органами про побічні реакції фармацевтичних продуктів;
(i) індивідуальна підтримка пацієнтам, що приймають лікарські засоби;
(j) участь у проведенні місцевих чи національних кампаній у сфері громадського здоров’я.
3. Якщо держава-член зробить умовою доступу до одного з видів діяльності фармацевта чи здійснення такого виду діяльності наявність додаткового професійного досвіду, крім наявності підтвердження офіційної кваліфікації, зазначеного в пункті 5.6.2 додатка V, така держава-член повинна визнавати як достатній доказ наявності такого досвіду сертифікат, виданий компетентними органами в державі-члені походження про те, що відповідна особа здійснювала таку діяльність у державі-члені походження упродовж такого ж періоду.
4. Визнання, зазначене в параграфі 3, не застосовується до дворічного періоду професійного досвіду, який у Великому Герцогстві Люксембург є вимогою для надання дозволу на відкриття державної загальнодоступної аптеки.
5. Якщо станом на 16 вересня 1985 року в державі-члені діяла система конкурсного відбору серед власників, зазначених у параграфі 2, для визначення тих, кому буде дозволено стати власниками нових аптек, про створення яких було вирішено в рамках національної системи географічного розподілу, така держава-член може, як відступ від параграфа 1, продовжувати проводити такі конкурсні відбори та вимагати участі в них від громадян держав-членів, що мають підтвердження офіційної кваліфікації фармацевта, зазначені в пункті 5.6.2 додатка V, або які користуються положеннями статті 23.
Секція 8
Архітектори