Підготовка акушерів
1. Підготовка акушерів повинна загалом охоплювати принаймні:
(a) спеціальну підготовку для акушерів з повним навантаженням, яка складається з принаймні трьох років теоретичного й практичного навчання (шлях I), що охоплює принаймні програму, описану в додатку V, пункті 5.5.1, або
(b) спеціальну підготовку для акушерів із повним навантаженням тривалістю 18 місяців (шлях II), що охоплює принаймні програму, описану в додатку V, пункті 5.5.1, яка не була предметом еквівалентної підготовки медичних сестер/медичних братів загальної практики.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб заклади, які здійснюють підготовку акушерів, відповідали за узгодження теоретичної й клінічної підготовки у межах всієї навчальної програми.
Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 57c стосовно внесення змін до списку, визначеного в пункті 5.5.1 додатка V, для адаптації його до науково-технічного прогресу.
Зміни, зазначені в третьому підпараграфі, не передбачають внесення змін до наявних основних законодавчих принципів держав-членів стосовно структури професій з точки зору підготовки та умов доступу для фізичних осіб. Такі зміни повинні враховувати відповідальність держав-членів щодо організації освітніх систем, як визначено в статті 165(1) ДФЄС.
2. Умовою допуску до підготовки акушерів є одна з таких умов:
(a) здобуття принаймні загальної шкільної освіти тривалістю 12 років чи наявність сертифіката, що засвідчує успішне складання іспитів еквівалентного рівня, для допуску до закладу освіти, що здійснює підготовку акушерів, для шляху I;
(b) наявність підтвердження офіційної кваліфікації медичної сестри/медичного брата загальної практики, зазначеного в пункті 5.2.2 додатка V, для шляху II.
3. Підготовка акушерів повинна забезпечувати здобуття відповідним фахівцем таких знань і навичок:
(a) глибоких знань з наук, що лежать в основі діяльності акушерів, зокрема з акушерства та гінекології;
(b) належних знань професійної етики та законодавства, що стосується такої професійної практики;
(c) належних знань із загальної медицини (біологічних функцій, анатомії та фізіології), фармакології в акушерстві та неонатології, а також знань про зв’язок між станом здоров’я та фізичним і соціальним середовищем людини й її поведінкою;
(d) належного клінічного досвіду в затверджених закладах, у яких акушер має змогу незалежно й під свою відповідальність необхідною мірою, за винятком патологічних ситуацій, надавати догляд у допологовий період, приймати пологи та здійснювати подальші маніпуляції у затверджених закладах, здійснювати нагляд під час пологів і народження, надавати догляд у післяпологовий період та проводити реанімацію новонароджених до прибуття лікаря;
(e) належного розуміння особливостей підготовки медичного персоналу та досвіду роботи з таким персоналом.