Підготовка медичних сестер/медичних братів загальної практики
1. Умовою допуску до підготовки медичних сестер/медичних братів загальної практики є або:
(a) здобуття загальної освіти тривалістю 12 років, засвідчене дипломом, свідоцтвом чи іншим підтвердженням, виданим компетентними органами в державі-члені, чи сертифікатом, що засвідчує успішне складання іспитів еквівалентного рівня та дає доступ до освіти в університетах чи закладах вищої освіти, визнаних як такі, що мають еквівалентний рівень; або
(b) здобуття загальної освіти тривалістю не менше 10 років, засвідчене дипломом, свідоцтвом чи іншим підтвердженням, виданим компетентними органами в державі-члені, чи сертифікатом, що підтверджує успішне складання іспитів еквівалентного рівня та дає доступ до освіти в закладах професійно-технічної освіти чи в рамках професійно-технічної програми з медсестринства.
2. Підготовка медичних сестер/медичних братів загальної практики повинна здійснюватися на умовах повного навантаження та повинна охоплювати принаймні програму, описану в додатку V, пункті 5.2.1.
Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 57c стосовно внесення змін до списку, визначеного в пункті 5.2.1 додатка V, для адаптації його до науково-технічного прогресу.
Зміни, зазначені в другому підпараграфі, не передбачають внесення змін до наявних основних законодавчих принципів держав-членів стосовно структури професій з точки зору підготовки та умов доступу для фізичних осіб. Такі зміни повинні враховувати відповідальність держав-членів щодо організації освітніх систем, як визначено в статті 165(1) ДФЄС.
3. Тривалість навчання для підготовки медичних сестер/медичних братів загальної практики повинна становити не менше трьох років, також може бути еквівалентно виражена в кредитах ЄКТС й повинна охоплювати не менше 4600 годин теоретичної та клінічної підготовки, при цьому тривалість теоретичної підготовки повинна становити принаймні одну третю, а тривалість клінічної підготовки - принаймні половину мінімальної тривалості підготовки. Держави-члени можуть надавати часткові звільнення фахівцям, які пройшли половину своєї підготовки на курсах, що мають принаймні еквівалентний рівень.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб заклади, які здійснюють підготовку медичних сестер/медичних братів, відповідали за узгодження теоретичної й клінічної підготовки у межах всієї навчальної програми.
4. Теоретичне навчання є такою частиною підготовки медичних сестер/медичних братів, під час якої стажисти здобувають професійні знання, навички й компетентності, необхідні відповідно до параграфів 6 та 7. Підготовку повинні здійснювати викладачі сестринської справи та інші компетентні особи в університетах, закладах вищої освіти, визнаних як такі, що мають еквівалентний рівень, чи в закладах професійно-технічної освіти або за професійно-технічними програмами з медсестринства.
5. Клінічна підготовка - це така частина підготовки медичних сестер/медичних братів, під час якої стажисти вчаться в команді та за умов безпосереднього контактування зі здоровими чи хворими особами та/або спільнотою організовувати, надавати та оцінювати необхідний сестринський догляд на основі знань, навичок та компетентностей, які вони здобули. Стажист медсестринства повинен вчитися не лише працювати в команді, а й очолювати команду та організовувати загальний сестринський догляд, у тому числі проводити санітарно-освітню роботу серед осіб та невеликих груп у закладах охорони здоров’я чи в спільноті.
Така підготовка повинна проходити в лікарнях, інших закладах охорони здоров’я та в спільноті під відповідальністю викладачів із медсестринства, у співпраці та за допомоги кваліфікованих медичних сестер/медичних братів. В освітньому процесі може брати участь й інший кваліфікований персонал.
Стажист медсестринства повинен брати участь у діяльності відповідного відділення тією мірою, якою така діяльність відповідає його підготовці та дає змогу навчитися виконувати обов’язки, які передбачає сестринський догляд.
6. Підготовка медичних сестер/медичних братів загальної практики повинна забезпечувати здобуття відповідним фахівцем таких знань і навичок:
(a) всебічних знань з наук, що є лежать в основі загального медсестринства, у тому числі достатнього розуміння структури організму, фізіологічних функцій та поведінки здорових та хворих осіб, а також зв’язку між станом здоров’я та фізичним і соціальним середовищем людини;
(b) знань характеру професії, професійної етики та загальних принципів охорони здоров’я й медсестринства;
(c) належного клінічного досвіду; отримання такого досвіду, який необхідно обирати за його навчальною цінністю, повинне проходити під наглядом кваліфікованого персоналу медичних сестер/медичних братів та в місцях, де кількість кваліфікованих працівників та обладнання є належними для здійснення сестринського догляду за пацієнтом;
(d) змоги брати участь у практичній підготовці медичного персоналу та досвіду роботи з таким персоналом;
(e) досвіду роботи з представниками інших професій у секторі охорони здоров’я.
7. Офіційні кваліфікації медичної сестри/медичного брата загальної практики повинні підтверджувати здатність відповідного фахівця застосовувати принаймні такі види компетентностей, незалежно від того, чи підготовка проходила в університетах, закладах вищої освіти, визнаних як такі, що мають еквівалентний рівень, закладах професійно-технічної освіти чи в рамках професійно-технічних програм з медсестринства:
(a) компетентність незалежно діагностувати необхідний сестринський догляд шляхом застосування наявних теоретичних і клінічних знань та планувати, організовувати й здійснювати сестринський догляд під час лікування пацієнтів на основі знань та навичок, здобутих відповідно до пунктів (a), (b) та (c) параграфа 6, для вдосконалення професійної практики;
(b) компетентність ефективно працювати разом із іншими суб’єктами сектора охорони здоров’я, зокрема брати участь у практичній підготовці медичного персоналу на основі знань та навичок, здобутих відповідно до пунктів (d) та (e) параграфа 6;
(c) компетентність заохочувати окремих осіб, сімей і груп до здорового способу життя та догляду за собою на основі знань та навичок, здобутих відповідно до пунктів (a) та (b) параграфа 6;
(d) компетентність самостійно починати вживати негайних заходів для порятунку життя та вживати заходів у кризових ситуаціях й у випадку катастроф;
(e) компетентність незалежно надавати поради, інструкції й підтримку особам, які потребують догляду, та їхнім близьким особам;
(f) компетентність незалежно забезпечувати якість сестринського догляду й оцінювати його;
(g) компетентність професійно комунікувати й співпрацювати з представниками інших професій у секторі охорони здоров’я;
(h) компетентність аналізувати якість догляду для вдосконалення своєї професійної діяльності медичної сестри/медичного брата загальної практики.