Компенсаційні заходи
1. Стаття 13 не перешкоджає державам-членам ведення діяльності вимагати від заявника завершення адаптаційного періоду тривалістю до трьох років чи складання кваліфікаційного іспиту, якщо:
(a) пройдена заявником підготовка охоплює дисципліни, істотно відмінні від дисциплін, охоплених підтвердженням офіційної кваліфікації, що вимагається в державі-члені ведення діяльності;
(b) до регульованої професії в державі-члені ведення діяльності належить один чи більше регульованих видів професійної діяльності, яких не існує в межах відповідної професії в державі-члені походження заявника, а підготовка, яку вимагають у державі-члені ведення діяльності, охоплює дисципліни, істотно відмінні від дисциплін, охоплених підтвердженням компетентності чи підтвердженням офіційної кваліфікації заявника.
2. Якщо держава-член ведення діяльності вирішить скористатися можливістю, передбаченою в параграфі 1, вона повинна запропонувати заявнику обрати між адаптаційним періодом та кваліфікаційним іспитом.
Якщо у випадку конкретної професії держава-член вважає за необхідне відступити від вимоги, визначеної в попередньому підпараграфі, щодо надання заявнику можливості вибору між адаптаційним періодом та кваліфікаційним іспитом, вона повинна заздалегідь повідомити про це інші держави-члени й Комісію та надати достатнє обґрунтування такого відступу.
Якщо Комісія вважає, що відступ, зазначений у другому підпараграфі, є неналежним або що він не відповідає положенням права Союзу, вона повинна упродовж трьох місяців з дати отримання всієї необхідної інформації ухвалити імплементаційний акт з вимогою до відповідної держави-члена утриматися від вжиття передбаченого заходу. У разі відсутності відповіді від Комісії у вказані строки такий відступ може бути застосований.
3. Як відступ від принципу щодо права заявника на вибір, як встановлено в параграфі 2, у випадку професій, для здійснення діяльності в межах яких необхідні точні знання національного права, та якщо важливою й постійною складовою професійної діяльності є надання консультацій та/або допомоги з питань національного права, держава-член ведення діяльності може передбачити або адаптаційний період, або кваліфікаційний іспит.
Це положення також застосовується до випадків, передбачених у статті 10, пунктах (b) та (c), в статті 10, пункті (d) стосовно лікарів та лікарів-стоматологів, та в статті 10, пункті (f), якщо мігрант прагне отримати визнання своєї професійної кваліфікації в іншій державі-члені, де відповідну професійну діяльність здійснюють медичні сестри/медичні брати загальної практики або спеціалізовані медичні сестри/медичні брати, які мають підтвердження офіційної кваліфікації спеціаліста, що пройшов підготовку, результатом якої є отримання звання, зазначеного в додатку V, пункті 5.2.2, та в статті 10, пункті (g).
У випадках, охоплених у статті 10, пункті (a), держава-член ведення діяльності може вимагати проходження адаптаційного періоду чи складання кваліфікаційного іспиту, якщо мігрант планує здійснювати професійну діяльність як самозайнята особа або на посаді керівника підприємства, для якої необхідне знання та застосування спеціальних чинних національних правил, за умови що компетентні органи держави-члена ведення діяльності вимагають від своїх громадян знання та застосування таких правил для доступу до такої діяльності.
Як відступ від принципу щодо права заявника на вибір, як встановлено в параграфі 2, держава-член ведення діяльності може передбачити або адаптаційний період, або кваліфікаційний іспит у випадку:
(a) власника професійної кваліфікації, зазначеної в пункті (a) статті 11, який подає заявку на визнання його професійних кваліфікацій, якщо необхідна національна професійна класифікація віднесена до категорії, вказаної в пункті (c) статті 11; або
(b) власника професійної кваліфікації, зазначеної в пункті (b) статті 11, який подає заявку на визнання його професійних кваліфікацій, якщо необхідна національна професійна класифікація віднесена до категорії, вказаної в пункті (d) чи (e) статті 11.
У випадку власника професійної кваліфікації, зазначеної в пункті (a) статті 11, який подає заявку на визнання його професійних кваліфікацій, якщо необхідна національна професійна класифікація віднесена до категорії, вказаної в пункті (d) статті 11, держава-член ведення діяльності може вимагати і проходження адаптаційного періоду, і складання кваліфікаційного іспиту.
4. Для цілей параграфів 1 та 5 «істотно відмінні дисципліни» означає дисципліни, здобуті в рамках яких знання, навички та компетентності суттєво важливі для здійснення діяльності в межах такої професії та стосовно яких пройдена мігрантом підготовка істотно відрізняється за змістом від підготовки, що вимагається в державі-члені ведення діяльності.
5. Параграф 1 повинен застосовуватися з належним урахуванням принципу пропорційності. Зокрема, якщо держава-член ведення діяльності має намір вимагати від заявника проходження адаптаційного періоду або складання кваліфікаційного іспиту, вона повинна спершу визначити, чи знання, навички та компетентності, які заявник здобув у рамках свого професійного досвіду чи навчання впродовж життя та які офіційно засвідчені з цією ціллю відповідним органом у будь-якій державі-члені чи третій країні, є такими, що повністю чи частково покривають різницю в істотно відмінних дисциплінах, зазначених у параграфі 4.
6. Рішення про застосування вимоги щодо проходження адаптаційного періоду чи складання кваліфікаційного іспиту повинне бути належним чином обґрунтоване. Зокрема, заявнику необхідно надати таку інформацію:
(a) рівень професійної кваліфікації, що вимагається в державі-члені ведення діяльності, та рівень професійної кваліфікації, якою володіє заявник, відповідно до класифікації, визначеної в статті 11; та
(b) істотні відмінності, зазначені в параграфі 4, та причини, з яких такі відмінності неможливо компенсувати за рахунок знань, навичок та компетентностей, набутих у рамках професійного досвіду чи під час навчання впродовж життя, які офіційно засвідчені з цією ціллю відповідним органом.
7. Держави-члени повинні забезпечити можливість заявника скласти кваліфікаційний іспит, зазначений у параграфі 1, не пізніше ніж протягом шести місяців з дати ухвалення початкового рішення про застосування до заявника вимоги щодо складання кваліфікаційного іспиту.
__________