Однакове ставлення до кваліфікацій
Будь-які підтвердження офіційної кваліфікації або набір підтверджень офіційної кваліфікації, виданих компетентним органом держави-члена, які засвідчують успішне завершення підготовки в Союзі в умовах повного чи неповного навантаження у рамках чи поза межами формальних програм, які така держава-член визнає як підтвердження офіційної кваліфікації еквівалентного рівня та які надають власнику такі самі права доступу до професії чи здійснення діяльності в її межах або забезпечують підготовку до здійснення діяльності в межах такої професії, повинні розглядатися як підтвердження офіційної кваліфікації, зазначені в статті 11, включно з відповідним рівнем.
Будь-яка професійна кваліфікація, яка, хоча й не задовольняє вимог, визначених у чинних законодавчих, регуляторних чи адміністративних положеннях держави-члена походження стосовно доступу до професії чи здійснення діяльності в межах такої професії, надає власникові набуті права на підставі таких положень, повинна також розглядатися як таке підтвердження офіційної кваліфікації на таких самих умовах, як визначено в першому підпараграфі. Це особливо стосується випадків, коли держава-член походження піднімає рівень підготовки, необхідної для допуску до професії та для здійснення діяльності в її межах, та коли особа, яка пройшла підготовку попереднього рівня, що не відповідає вимогам нової кваліфікації, користується набутими правами на підставі національних законодавчих, регуляторних чи адміністративних положень; у такому випадку для цілей застосування статті 13 держава-член ведення діяльності вважає таку підготовку попереднього рівня такою, що відповідає рівню нової підготовки.