Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
КАТЕГОРІЇ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ДО ЯКИХ ЗАСТОСОВУЮТЬ ЦЮ ДИРЕКТИВУ
1. Установки чи частини установок, які використовують для досліджень, розробок і випробовування нових продуктів і процесів, а також установки, що використовують виключно біомасу, не підпадають під дію цієї Директиви.
2. Порогові значення, наведені нижче, загалом стосуються виробничих потужностей або результатів виробництва. Якщо на одній установці провадиться декілька видів діяльності щодо однієї категорії, потужності таких видів діяльності сумують.
3. При розрахунку сукупного номінального споживання теплової енергії установкою, щоб вирішити, чи включати її до СТКВ ЄС, номінальне споживання теплової енергії всіх технічних одиниць, що є її складовими частинами та у яких спалюється паливо в межах установки, сумують. Такі технічні одиниці можуть включати всі типи котлів, пальників, турбінних установок, нагрівачів, печей, сміттєспалювачів, установок для кальцинації, обпалювальних печей, духових печей, сушарок, двигунів, паливних елементів, установок спалювання палива з організацією хімічних циклів, факельних установок і термічних або каталітичних установок допалювання. Одиниці з номінальним споживанням теплової енергії до 3 МВт та одиниці, які використовують виключно біомасу, не враховуються для цілей цього розрахунку. «Одиниці, які використовують виключно біомасу» включають одиниці, які використовують викопне паливо тільки під час пуску чи зупинки одиниці.
4. Якщо одиниця обслуговує діяльність, для якої порогове значення виражається не як сукупне номінальне споживання теплової енергії, порогове значення для такої діяльності має перевагу для ухвалення рішення її про включення до СТКВ ЄС.
5. Якщо виявлено, що установка перевищує порогове значення потужності для будь-якого виду діяльності з цього додатка, усі одиниці, в яких спалюється паливо, окрім одиниць для спалювання небезпечних або побутових відходів, включаються до дозволу на викиди парникових газів.
6. З 1 січня 2012 року всі рейси, які прибувають до або відправляються з аеродрому, розташованого на території держави-члена, до якої застосовується Договір, повинні бути включені.
Види діяльності
Парникові гази
Спалювання палива в установках із сукупною розрахунковою тепловою потужністю, що перевищує 20 МВт (окрім установок для спалювання небезпечних або побутових відходів)
Діоксид вуглецю
Перероблення мінеральних олив
Діоксид вуглецю
Виробництво коксу
Діоксид вуглецю
Випалювання та агломерація металевої руди (у тому числі сульфідної руди), включно з гранулюванням
Діоксид вуглецю
Виробництво переробного чавуну чи сталі (первинне чи вторинне плавлення), у тому числі безперервне лиття, потужність якого перевищує 2,5 тонн на годину
Діоксид вуглецю
Виробництво або перероблення чорних металів (включно з феросплавами), якщо експлуатуються спалювальні одиниці з сукупним номінальним споживанням теплової енергії, що перевищує 20 МВт. Перероблення включає, між іншим, роботу прокатних станів, перегрівачів, відпалювальних печей, кузень, ливарних цехів, покриття оболонкою та кислотне очищення
Діоксид вуглецю
Виробництво первинного алюмінію
Діоксид вуглецю та перфторвуглеці
Виробництво вторинного алюмінію, якщо експлуатуються спалювальні одиниці з сукупним номінальним споживанням теплової енергії, що перевищує 20 МВт
Діоксид вуглецю
Виробництво або перероблення кольорових металів, включно з виробництвом сплавів, очищенням, литтям тощо, якщо експлуатуються спалювальні одиниці з сукупним номінальним споживанням теплової енергії (включно з використанням палива як відновників), що перевищує 20 МВт
Діоксид вуглецю
Виробництво цементного клінкеру в обертових печах із виробничою потужністю понад 500 тонн на добу або в інших печах із виробничою потужністю понад 50 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Виробництво вапна чи кальцинація доломіту або магнезиту в обертових печах або інших печах із виробничою потужністю понад 50 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Виробництво скла, у тому числі скловолокна, із плавильною потужністю понад 20 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Виробництво деяких керамічних продуктів шляхом обпалювання, зокрема черепиці, цегли, вогнетривкої цегли, кахлів, керамічних виробів або порцеляни із виробничою потужністю понад 75 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Виробництво ізоляційного матеріалу з мінеральної вати, з використанням скла, каменю чи шлаку, із плавильною потужністю понад 20 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Висушування чи кальцинація гіпсу або виробництво гіпсокартонних листів та інших гіпсових виробів, якщо експлуатуються спалювальні одиниці з сукупним номінальним споживанням теплової енергії, що перевищує 20 МВт
Діоксид вуглецю
Виробництво целюлози з деревини чи інших волокнистих матеріалів
Діоксид вуглецю
Виробництво паперу чи картону з виробничою потужністю понад 20 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Виробництво сажі, що передбачає карбонізацію таких органічних речовин як олії, смоли, залишки від процесів крекінгу та дистиляції, якщо експлуатуються спалювальні одиниці з сукупним номінальним споживанням теплової енергії, що перевищує 20 МВт
Діоксид вуглецю
Виробництво азотної кислоти
Діоксид вуглецю та закис азоту
Виробництво адипінової кислоти
Діоксид вуглецю та закис азоту
Виробництво гліоксалю та гліоксалевої кислоти
Діоксид вуглецю та закис азоту
Виробництво аміаку
Діоксид вуглецю
Виробництво насипних органічних хімічних речовин із використанням крекінгу, риформінгу, часткового чи повного окиснення або схожих процесів, з виробничою потужністю понад 100 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Виробництво водню (H 2 ) та синтез-газу шляхом риформінгу або часткового окиснення з виробничою потужністю понад 25 тонн на добу
Діоксид вуглецю
Виробництво кальцинованої соди (Na 2 CO 3 ) і харчової соди (NaHCO 3 )
Діоксид вуглецю
Уловлювання парникових газів з установок, на які поширюється дія цієї Директиви, для цілей транспортування та геологічного зберігання у сховищі, дозволеному згідно з Директивою 2009/31/ЄС
Діоксид вуглецю
Транспортування парникових газів трубопроводами для геологічного зберігання у сховищі, дозволеному згідно з Директивою 2009/31/ЄС
Діоксид вуглецю
Геологічне зберігання парникових газів у сховищі, дозволеному згідно з Директивою 2009/31/ЄС
Діоксид вуглецю
Авіаційна діяльність
Рейси, які відправляються з аеродрому, розташованого на території держави-члена, до якої застосовується Договір.
Ця діяльність не включає:
(a) рейси, що виконуються виключно для перевезення, при здійсненні офіційних візитів, правлячого монарха та його найближчої родини, глав держав, глав урядів і міністрів урядів країн, що не є державою-членом, якщо це підтверджується відповідним індикатором статусу в плані польоту;
(b) військові польоти, що виконуються військовими повітряними суднами, а також митні та поліцейські польоти;
(c) польоти з пошуково-рятувальними цілями, пожежні польоти, гуманітарні рейси та рейсами екстреної медичної служби, дозволені відповідним компетентним органом;
(d) будь-які польоти, що виконуються виключно за візуальними правилами польотів, як визначено в додатку 2 до Чиказької конвенції;
(e) рейси, які закінчуються на аеродромі, з якого злетів літак, і під час яких не було здійснено проміжної посадки;
(f) навчальні польоти, що виконуються виключно задля отримання ліцензії або кваліфікаційної відмітки для льотного екіпажу, якщо це підтверджується відповідною відміткою в плані польоту, за умови, що політ не слугує для перевезення пасажирів та/або вантажу або для переміщення чи перегону повітряного судна;
(g) польоти, що виконуються виключно для наукових досліджень або перевірки, випробування чи сертифікації повітряного судна чи обладнання, незалежно від того, чи знаходяться воно у повітрі чи на землі;
(h) польоти, що виконуються повітряними суднами з максимально сертифікованою злітною масою менше 5700 кг;
(i) польоти, що виконуються в рамках спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, встановлених відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 2408/92, на маршрутах у найвіддаленіших регіонах, визначених у статті 299(2) Договору, або на маршрутах, де пропонована пропускна спроможність не перевищує 30000 місць на рік;
(j) рейси, які, якби не цей пункт, відповідали б видам діяльності, які провадить оператор комерційних повітряних перевезень, що здійснює:
- менше 243 рейсів протягом періоду з трьох чотиримісячних періодів поспіль, або
- рейси із загальним річним обсягом викидів менше 10000 тонн на рік.
Рейси, що виконуються виключно для перевезення, при здійсненні офіційних візитів, правлячого монарха та його найближчої родини, глав держав, глав урядів і міністрів урядів держав-членів, не можуть бути виключені на підставі цього пункту; та
(k) з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2030 року, рейси, які,якби не цей пункт, відповідали б видам діяльності, які провадить оператор некомерційних повітряних перевезень, що здійснює рейси із загальним річним обсягом викидів менше 1000 тонн на рік.
Діоксид вуглецю
ДОДАТОК II
ПАРНИКОВІ ГАЗИ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТЯХ 3 ТА 30
Діоксид вуглецю (CO 2 )
Метан (CH 4 )
Закис азоту (N 2 O)
Гідрофторовуглеці (ГФВ)
Перфторвуглеці (ПФВ)
Гексафторид сірки (SF 6 )
ДОДАТОК IIa
Збільшення відсотка квот, що підлягають продажу державами-членами через аукціон відповідно до статті 10(2)(a) , для цілей солідарності та зростання в Союзі задля зменшення викидів і адаптації до впливів зміни клімату
Частка держави-члена
Болгарія
53 %
Чеська Республіка
31 %
Естонія
42 %
Греція
17 %
Іспанія
13 %
Хорватія
26 %
Кіпр
20 %
Латвія
56 %
Литва
46 %
Угорщина
28 %
Мальта
23 %
Польща
39 %
Португалія
16 %
Румунія
53 %
Словенія
20 %
Словаччина
41 %
ДОДАТОК IIb
РОЗПОДІЛ КОШТІВ З ФОНДУ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДО 31 ГРУДНЯ 2030 РОКУ
Частка Фонду модернізації
Болгарія
5,84 %
Чеська Республіка
15,59 %
Естонія
2,78 %
Хорватія
3,14 %
Латвія
1,44 %
Литва
2,57 %
Угорщина
7,12 %
Польща
43,41 %
Румунія
11,98 %
Словаччина
6,13 %
ДОДАТОК IV
ПРИНЦИПИ МОНІТОРИНГУ ТА ЗВІТУВАННЯ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 14(1)
ЧАСТИНА A - Моніторинг і звітування про викиди від стаціонарних установок
Моніторинг викидів діоксиду вуглецю
Моніторинг викидів здійснюють шляхом розрахунку або на основі вимірювання.
Розрахунок
Розрахунок викидів здійснюють за формулою:
Дані про діяльність × Коефіцієнт викидів × Коефіцієнт окиснення
Моніторинг даних про діяльність (паливо, що використовується, швидкість виробництва тощо) здійснюють на основі даних про постачання чи вимірювання.
Використовують прийняті коефіцієнти викидів. Коефіцієнти викидів для конкретних видів діяльності є прийнятними для всіх видів палива. Типові коефіцієнти є прийнятними для всіх видів палива, крім некомерційних (відходи як паливо, такі як шини та гази від промислових процесів). Типові коефіцієнти для вугілля, для конкретного пласта, і характерні для ЄС або для конкретної країни-виробника для природного газу потребують подальшого розроблення. Типові значення МГЕЗК є прийнятними для нафтопродуктів. Коефіцієнт викидів для біомаси дорівнює нулю.
Якщо коефіцієнт викидів не враховує той факт, що частина вуглецю не окиснюється, використовують додатковий коефіцієнт окиснення. Якщо були розраховані коефіцієнти викидів для конкретних видів діяльності, і вони вже враховують окиснення, непотрібно застосовувати коефіцієнт окиснення.
Використовують типові коефіцієнти окиснення, розроблені відповідно до Директиви 96/61/ЄС, окрім випадків, коли оператор може довести, що коефіцієнт для конкретних видів діяльності є більш точними.
Для кожного виду діяльності, установки та для кожного палива здійснюють окремий розрахунок.
Вимірювання
Вимірювання викидів здійснюють з використанням стандартизованих або загальноприйнятих методів і підтверджують допоміжним розрахунком викидів.
Моніторинг викидів інших парникових газів
Використовують стандартизовані або загальноприйняті методи, розроблені Комісією у співпраці з усіма належними стейкхолдерами та ухвалені відповідно до статті 14(1).
Звітування про викиди
Кожен оператор повинен включити таку інформацію до звіту щодо установки:
A. Дані для ідентифікації установки, у тому числі:
- найменування установки;
- її адресу, включно з поштовим індексом і країною;
- тип і кількість видів діяльності з додатка I, які провадить установка;
- адресу, номер телефону, номер факсу, адресу електронної пошти контактної особи; та
- найменування власника установки та будь-якої материнської компанії.
B. Для кожного виду діяльності з додатка I, що провадиться у місці, для якого розраховують викиди:
- дані про діяльність;
- коефіцієнти викидів;
- коефіцієнти окиснення;
- сукупні викиди; та
- невизначеність.
C. Для кожного виду діяльності з додатка I, що провадиться у місці, для якого вимірюють викиди:
- сукупні викиди;
- інформацію щодо надійності методів вимірювання; та
- невизначеність.
D. Для викидів від спалювання, звіт також повинен включати коефіцієнт окиснення, крім випадків, коли окиснення вже було враховано при визначенні коефіцієнта викидів для конкретного виду діяльності.
Держави-члени повинні вживати заходів для узгодження вимог до звітування з будь-якими вже існуючими, щоб мінімізувати тягар звітування для компаній.
ЧАСТИНА B - Моніторинг і звітування про викиди від авіаційної діяльності
Моніторинг викидів діоксиду вуглецю
Моніторинг викидів здійснюють шляхом розрахунку. Викиди розраховують за формулою:
Споживання палива × коефіцієнт викидів
Споживання палива враховує паливо, спожите допоміжною силовою установкою. Фактичне споживання палива для кожного рейсу використовують, коли це можливо, і розраховують з використанням формули:
Кількість палива, що міститься у баках повітряного судна після закінчення заправлення палива для рейсу - кількість палива, що міститься в баках повітряного судна після закінчення заправлення палива для наступного рейсу + кількість заправленого палива для наступного рейсу.
Якщо дані про фактичне споживання палива відсутні, для оцінювання даних про споживання палива використовують стандартизований поетапний метод на основі найкращої наявної інформації.
Використовують типові коефіцієнти викидів МГЕЗК, взяті з Керівних принципів для національних інвентаризацій парникових газів МГЕЗК 2006 року чи подальших оновлень зазначених Керівних принципів, окрім випадків, коли коефіцієнти викидів для конкретних видів діяльності, визначені незалежними акредитованими лабораторіями із використанням загальноприйнятих аналітичних методів, є точнішими. Коефіцієнт викидів для біомаси дорівнює нулю.
Для кожного рейсу та для кожного палива здійснюють окремий розрахунок.
Звітування про викиди
Кожен експлуатант повітряного судна повинен включити таку інформацію до свого звіту на підставі статті 14(3):
A. Дані для ідентифікації експлуатанта повітряного судна, у тому числі:
- найменування експлуатанта повітряного судна;
- його державу-член, що здійснює адміністрування,
- його адресу, включно з поштовим індексом і країною, і, якщо відрізняється від зазначеного, його контактну адресу в державі-члені, що здійснює адміністрування,
- реєстраційні номери повітряних суден і типи повітряних суден, що використовуються протягом періоду, охопленого у звіті, для провадження видів авіаційної діяльності, перелічені в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,
- номер і орган видачі сертифіката експлуатанта та ліцензії на здійснення перевезень, на підставі яких провадяться види авіаційної діяльності, перелічені в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,
- адресу, номер телефону, номер факсу, адресу електронної пошти контактної особи; та
- найменування власника повітряного судна.
B. Для кожного типу палива, для якого розраховують викиди:
- споживання палива,
- коефіцієнт викидів,
- загальні сукупні викиди від усіх рейсів, здійснених протягом періоду, охопленого у звіті, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,
- сукупні викиди від:
- усіх рейсів, здійснених протягом періоду, охопленого у звіті, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна, та які відправлялися з аеродрому, розташованого на території держави-члена та прибували до аеродрому, розташованого на території тієї самої держави-члена,
- усіх інших рейсів, здійснених протягом періоду, охопленого у звіті, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,
- сукупні викиди від усіх рейсів, здійснених протягом періоду, охопленого у звіті, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна, і які:
- відправлялися з кожної держави-члена, та - прибували в кожну державу-член з третьої країни,
- невизначеність.
Моніторинг даних про тоннокілометри для цілей статей 3e і 3f
Для цілей подання заявок на виділення квот відповідно до статті 3e(1) або статті 3f(2), обсяг авіаційної діяльності розраховують у тоннокілометрах із використанням такої формули:
тоннокілометри = відстань × корисне навантаження
де:
«відстань» означає відстань уздовж дуги великого кола між аеродромом відправлення та аеродромом прибуття, до якої додають постійний коефіцієнт 95 км; та
«корисне навантаження» означає загальну масу вантажу, пошти та пасажирів, що їх перевозять.
Для цілей розрахунку корисного навантаження:
- кількістю пасажирів є кількість осіб, які перебувають на борту, за винятком членів екіпажу,
- експлуатант повітряного судна може обирати, що застосовувати: або фактичну чи стандартну масу пасажирів і зареєстрованого багажу, що міститься в документації щодо маси та балансу для відповідних рейсів, або типове значення в 100 кг для кожного пасажира та його зареєстрованого багажу.
Звітування про дані про тоннокілометри для цілей статей 3e і 3f
Кожен експлуатант повітряного судна повинен включити таку інформацію до своєї заявки на підставі статті 3e(1) або статті 3f(2):
A. Дані для ідентифікації експлуатанта повітряного судна, у тому числі:
- найменування експлуатанта повітряного судна;
- його державу-член, що здійснює адміністрування,
- його адресу, включно з поштовим індексом і країною, і, якщо відрізняється від зазначеного, його контактну адресу в державі-члені, що здійснює адміністрування,
- реєстраційні номери повітряних суден і типи повітряних суден, що використовуються протягом року, охопленого у заявці на провадження видів авіаційної діяльності, перелічених в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,
- номер і орган видачі сертифіката експлуатанта та ліцензії на здійснення перевезень, на підставі яких провадяться види авіаційної діяльності, перелічені в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,
- адресу, номер телефону, номер факсу, адресу електронної пошти контактної особи; та
- найменування власника повітряного судна.
B. Дані про тоннокілометри:
- кількість рейсів між парою аеродромів,
- кількість пасажирокілометрів між парою аеродромів,
- кількість тоннокілометр між парою аеродромів,
- обраний метод розрахунку маси пасажирів і зареєстрованого багажу,
- сумарну кількість тоннокілометрів за всі рейси, виконані протягом року, якого стосується звіт, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна.
ДОДАТОК V
КРИТЕРІЇ ДЛЯ ВЕРИФІКАЦІЇ, ЗАЗНАЧЕНІ У СТАТТІ 15
ЧАСТИНА A - Верифікація викидів від стаціонарних установок
Загальні принципи
1. Викиди від кожного виду діяльності, переліченого у додатку I, підлягають верифікації.
2. Процес верифікації включає розгляд звіту відповідно до статті 14(3) і моніторингу протягом попереднього року. Він стосується надійності, достовірності та точності систем моніторингу і звітних даних та інформації, що стосуються викидів, зокрема:
(a) звітних даних про діяльність і пов’язані вимірювання та розрахунки;
(b) вибір та застосування коефіцієнтів викидів;
(c) розрахунків, результатом яких є визначення загальних викидів; та
(d) якщо використовуються вимірювання, відповідності вибору та застосування методів вимірювання.
3. Звітні викиди можуть бути перевірені лише у тому разі, якщо надійні та достовірні дані й інформація дозволяють визначити викиди з високим ступенем визначеності. Високий ступінь визначеності передбачає, що оператор може продемонструвати, що:
(a) у звітних даних відсутні невідповідності;
(b) збирання даних було здійснено відповідно до застосовних наукових стандартів; та
(c) відповідні записи для установки є повними та послідовними.
4. Верифікатору надають доступ до усіх об’єктів та інформації, що стосуються предмета верифікації.
5. Верифікатор повинен враховувати, чи зареєстрована установка у схемі екологічного управління та аудиту Співтовариства (EMAS).
Методологія
Стратегічний аналіз
6. Верифікація ґрунтується на стратегічному аналізі усієї діяльності, що провадиться установкою. Це вимагає від верифікатора здійснити огляд усіх видів діяльності та їхнього значення для викидів.
Аналіз процесу
7. Верифікація поданої інформації повинна, у відповідних випадках, здійснюватися у місці розташування установки. Верифікатор використовує точкові перевірки для визначення надійності звітних даних та інформації.
Аналіз ризику
8. Верифікатор повинен подати всі джерела викидів у межах установки для оцінювання надійності даних з кожного джерела, що становить частку в загальних викидах від установки.
9. На основі такого аналізу верифікатор повинен чітко визначити джерела викидів, для яких є високий ризик помилки, та інші аспекти процедури моніторингу та звітування, які можуть сприяти помилкам у визначенні загальних викидів. Це особливо стосується вибору коефіцієнтів викидів і розрахунків, необхідних для визначення рівня викидів з окремих джерел. Особлива увага повинна приділятися тим джерелам, для яких є високий ризик помилки, і вищезазначеним аспектам процедури моніторингу.
10. Верифікатор повинен враховувати будь-які дієві методи контролю ризику, застосовані оператором задля мінімізації ступеня невизначеності.
Звітування
11. Верифікатор повинен підготувати звіт про процес валідації, вказуючи, чи задовільний звіт відповідно до статті 14(3). Цей звіт повинен визначати усі питання, що стосуються проведеної роботи. Заява про те, що звіт відповідно до статті 14(3) є задовільним, робиться, якщо, на думку верифікатора, у сукупних викидах не були допущені суттєві неточності.
Мінімальні вимоги до кваліфікації верифікатора
12. Верифікатор повинен бути незалежним від оператора, провадити свою діяльність у належний, об’єктивний і професійний спосіб і розуміти:
(a) положення цієї Директиви, а також відповідні стандарти та настанови, ухвалені Комісією відповідно до статті 14(1);
(b) законодавчі, регуляторні та адміністративні вимоги, що стосуються видів діяльності, які верифікують; та
(c) правила формування всієї інформації, що стосується кожного джерела викидів у межах установки, зокрема, щодо збирання, вимірювання, розрахунку та звітування даних.
ЧАСТИНА B - Верифікація викидів від авіаційної діяльності
13. Загальні принципи та методологія, визначені в цьому додатку, застосовують до верифікації звітів про викиди від рейсів, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I.
Для цієї мети:
(a) у параграфі 3 покликання на оператора повинно читатися як покликання на експлуатанта повітряного судна, та в пункті (c) зазначеного параграфа покликання на установку повинно читатися як покликання на повітряне судно, яке використовується для провадження видів авіаційної діяльності, на які поширюється звіт;
(b) у параграфі 5 покликання на установку повинно читатися як покликання на експлуатанта повітряного судна;
(c) у параграфі 6 покликання на види діяльності, що провадиться установкою, повинно читатися як покликання на види авіаційної діяльності, на які поширюється звіт, що провадяться експлуатантом повітряного судна;
(d) у параграфі 7 покликання на місце розташування установки повинно читатися як покликання на місця розташування, які використовуються експлуатантом повітряного судна для провадження видів авіаційної діяльності, на які поширюється звіт;
(e) у параграфах 8 і 9 покликання на джерела викидів у межах установки повинно читатися як покликання на повітряне судно, за яке відповідає експлуатант повітряного судна; та
(f) у параграфах 10 і 12 покликання на оператора повинно читатися як покликання на експлуатанта повітряного судна.
Додаткові положення для верифікації звітів про викиди від авіаційної діяльності
14. Верифікатор зокрема повинен пересвідчитися, що:
(a) усі рейси, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, були враховані. У виконанні цього завдання верифікатору допомагають дані розкладу та інші дані про повітряний рух експлуатанта повітряного судна, у тому числі дані Євроконтролю, видані на запит такого експлуатанта;
(b) дані про сукупне споживання палива загалом узгоджуються з даними про придбане паливо, або іншим чином постачене повітряному судна, що здійснює авіаційну діяльність.
Додаткові положення для верифікації даних про тоннокілометри, поданих для цілей статей 3e і 3f
15. Загальні принципи та методологія верифікації звітів про викиди відповідно до статті 14(3), як визначено в цьому додатку, повинні, у застосовних випадках, застосовуватися відповідним чином до верифікації даних про авіаційні тоннокілометри.
16. Зокрема, верифікатор повинен пересвідчитися, що у заявці експлуатанта повітряного судна відповідно до статей 3e(1) і 3f(2) були враховані тільки ті рейси, що були фактично виконані та що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, за які такий експлуатант відповідальний. У виконанні цього завдання верифікатору допомагають дані про повітряний рух експлуатанта повітряного судна, у тому числі дані Євроконтролю, видані на запит такого експлуатанта. Додатково, верифікатор повинен пересвідчитися, що корисне навантаження, про яке повідомив експлуатант повітряного судна, відповідає записам про корисне навантаження, які такий експлуатант зберігає в цілях безпеки.
__________
( - 1 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (комплексне запобігання та контроль забруднень) (ОВ L 334, 17.12.2010, с. 17).
( - 2 ) Рішення Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/1814 від 6 жовтня 2015 року про створення і функціонування резерву стабільності ринку для системи торгівлі викидами парникових газів Союзу та про внесення змін до Директиви 2003/87/ЄС (ОВ L 264, 09.10.2015, с. 1).
( - 3 ) Рішення Комісії 2011/278/ЄС від 27 квітня 2011 року про визначення перехідних правил на рівні Союзу щодо гармонізованого безкоштовного виділення квот на викиди відповідно до статті 10а Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС (ОВ L 130, 17.05.2011, с. 1).
( - 4 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС та про скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1).
( - 5 ) Рішення Комісії 2010/670/ЄС від 3 листопада 2010 року про встановлення критеріїв та інструментів для фінансування комерційних демонстраційних проектів, спрямованих на безпечне для довкілля уловлювання та геологічне зберігання CO2, а також демонстраційних проектів, пов’язаних з інноваційними технологіями відновлюваної енергії, у рамках системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Союзу, встановленої Директивою Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС (ОВ L 290, 06.11.2010, с. 39).
( - 6 ) Рішення Комісія 2014/746/ЄС від 27 жовтня 2014 року про визначення, відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС, списку секторів і підсекторів, які вважаються такими, що піддаються значному ризику витікання вуглецю, на період 2015-2019 років (ОВ L 308, 29.10.2014, с. 114).
( - 7 ) ОВ L 96, 12.04.2003, с. 16.
( - 8 ) ОВ L 140, 05.06.2009, с. 114.
( - 9 ) ОВ L 240, 24.08.1992, с. 1.
( - 10 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 525/2013 від 21 травня 2013 року про механізм моніторингу та звітування про викиди парникових газів, а також про подання іншої інформації на національному рівні та на рівні Союзу щодо зміни клімату, та про скасування Рішення № 280/2004/ЄС (ОВ L 165, 18.06.2013, с. 13).
( - 11 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про правила і загальні принципи щодо механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (ОВ L 55, 28.02.2011, с. 13).
( - 12 ) ОВ L 123, 12.05.2016, с. 1.
( *1 ) ОВ L 275, 25.10.2003, с. 32.»
( - 13 ) Регламент Комісії (ЄС) № 606/2010 від 9 липня 2010 року про затвердження спрощеного інструмента, розробленого Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) для оцінювання споживання палива деякими експлуатантами повітряних суден з малими викидами (ОВ L 175, 10.07.2010, с. 25).
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу }
{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }