Санкції
1. Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі недотримання національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживають необхідних заходів для забезпечення виконання таких правил. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними. Держави-члени повинні нотифікувати Комісію про такі положення, а також без зволікання нотифікувати Комісію про будь-які подальші зміни, які впливають на них.
2. Держави-члени забезпечують опублікування назв операторів та експлуатантів повітряних суден, які порушують вимоги щодо повернення достатньої кількості квот відповідно до цієї Директиви.
3. Держави-члени забезпечують, щоб будь-який оператор або експлуатант повітряного судна,який не повернув достатню кількість квот до 30 квітня кожного року для покриття своїх викидів протягом попереднього року, поніс відповідальність за суми санкції за перевищення викидів. Санкція за перевищення викидів становить 100 євро за кожну тонну викидів еквівалента діоксиду вуглецю, за яку оператор або експлуатант повітряного судна не повернув квоти. Сплата санкції за перевищення викидів не звільняє оператора чи експлуатанта повітряного судна від зобов’язання повернути обсяг квот, що дорівнює таким перевищенням викидів при поверненні квот за наступний календарний рік.
4. Санкція за перевищення викидів, що стосується квот, виданих з 1 січня 2013 року і надалі,збільшується відповідно до європейського індексу споживчих цін.
5. У разі, якщо експлуатант повітряного судна не дотримується вимог цієї Директиви, і якщо інші заходи з примусового виконання не забезпечили їх дотримання, держав-член, що здійснює адміністрування, може звернутися до Комісії із запитом ухвалити рішення про накладення заборони на ведення діяльності для відповідного експлуатанта повітряного судна.
6. Будь-який запит держави-члена, що здійснює адміністрування, на підставі параграфа 5 повинен включати:
(a) докази, що експлуатант повітряного судна не дотримався свої зобов’язань відповідно до цієї Директиви;
(b) детальні відомості про дії задля примусового виконання, вжиті такою державою-членом;
(c) обґрунтування накладення заборони на ведення діяльності на рівні Союзу; та
(d) рекомендацію щодо обсягу заборони на ведення діяльності на рівні Союзу, та будь-які умови, що повинні застосовуватися.
7. Коли Комісії направляються запити, такі як зазначені в параграфі 5, Комісія інформує про це інші держави-члени через своїх представників у комітеті, зазначеному у статті 23(1), відповідно до внутрішнього регламенту комітету.
8. Ухваленню рішення на запит на підставі параграфа 5 передують, коли це доцільно і можливо, консультації з органами, відповідальними за регуляторний нагляд за відповідним експлуатантом повітряного судна. За можливості консультації проводяться Комісією та державами-членами спільно.
9. Коли Комісія розглядає питання ухвалення рішення на запит на підставі параграфа 5, вона повинна розкрити відповідному експлуатанту повітряного судна істотні факти та міркування, які є основою для такого рішення. Відповідному експлуатанту повітряного судна надається можливість подати Комісії письмові коментарі протягом 10 робочих днів з дати такого розкриття.
10. На запит держави-члена, Комісія може, відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 22a(2), ухвалити рішення накласти заборону на експлуатацію для відповідного експлуатанта повітряного судна.
11. Кожна держава-член повинна забезпечувати дотримання, у межах свої території, будь-яких рішень, ухвалених відповідно до параграфа 10. Вона інформує Комісію про будь-які заходи, вжиті для імплементації таких рішень.
12. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо детальних правил, що стосуються процедур,зазначених у цій статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 22a(2).