Фонд модернізації
1. На період з 2021 по 2030 роки повинен бути створений фонд для підтримки інвестицій,запропонованих державою-членом, що є бенефіціаром, включно з фінансуванням малих інвестиційних проектів для модернізації енергетичних систем і підвищення енергоефективності у державах-членах із ВВП на душу населення за ринковими цінами меншим за 60 % від середнього значення по Союзу в 2013 році («Фонд модернізації»). Фонд модернізації фінансується шляхом продажу квот через аукціони, як визначено у статті 10.
Інвестиції, яким надається підтримка, повинні відповідати цілям цієї Директиви, а також цілям Рамок кліматичної та енергетичної політики Союзу до 2030 року та довгостроковим цілям, вираженим у Паризькій угоді. Підтримка з Фонду модернізації не повинна надаватися підприємствам з виробництва енергії, які використовують тверде викопне паливо, за винятком ефективного та сталого централізованого опалення в державах-членах з ВВП на душу населення за ринковими цінами нижчим за 30 % від середнього значення по Союзу в 2013 році, за умови, що на інвестиції відповідно до статті 10c, що не передбачають використання твердого викопного палива, використовується обсяг квот принаймні еквівалентної вартості.
2. Принаймні 70 % фінансових ресурсів Фонду модернізації повинні використовуватися для підтримки інвестицій у виробництво та використання електроенергії з відновлюваних джерел, підвищення енергоефективності, за винятком енергоефективності, пов’язаної з виробництвом енергії з використанням твердого викопного палива, зберігання енергії та модернізації енергетичних мереж, включно з трубопроводами централізованого опалення, енергосистем для передачі електроенергії та збільшення взаємозв’язків між державами-членами, а також для підтримки справедливого переходу у регіонах, що залежать від вуглеводнів, у державах-членах, що є бенефіціарами, щоб підтримати переведення робітників на інші роботи, їх перекваліфікацію та підвищення кваліфікації, освіту, ініціативи для пошуку роботи та стартапи, у діалозі з соціальними партнерами. Інвестиції в енергоефективність у сферах транспорту, будівництва, сільського господарства та відходів також мають право претендувати на підтримку.
3. Фонд модернізації функціонує під відповідальністю держави-члена, що є бенефіціаром. ЄІБ повинен гарантувати, що квоти продають через аукціон відповідно до принципів та умов, встановлених у статті 10(4), і несе відповідальність за управління доходами. ЄІБ передає доходи державам-членам згідно з рішенням про виплату Комісії, якщо така виплата для інвестицій відповідає параграфу 2 цієї статті або, у разі, якщо інвестиції не належать до сфер, перелічених у параграфі 2 цієї статті, відповідає рекомендаціям інвестиційного комітету. Комісія повинна своєчасно ухвалювати свої рішення. Доходи розподіляються між державами-членами та відповідно до часток, визначених у додатку IIb, згідно з параграфами 6-12 цієї статті.
4. Будь-яка заінтересована держава-член може використовувати весь обсяг безкоштовно виділених квот, наданих відповідно до статті 10c(4), або частину такого обсягу, а також обсяг квот, виділених для цілей солідарності, зростання та взаємозв’язків усередині Союзу відповідно до статті 10(2)(b), або частину такого обсягу, відповідно до статті 10d, для підтримки інвестицій в рамках Фонду модернізації, тим самим збільшуючи ресурси, виділені для такої держави-члена. До 30 вересня 2019 року заінтересована держава-член повинна повідомити Комісію про відповідні обсяги квот, призначені для використання відповідно до статті 10(2)(b), статті 10c і статті 10d.
5. Цим засновується інвестиційний комітет для Фонду модернізації. Інвестиційний комітет складається з представника від кожної держави-члена, що є бенефіціаром, від Комісії та від ЄІБ, та трьох представників, обраних іншими державами-членами на п’ятирічний період. У ньому головує представник Комісії. По одному представнику від кожної держави-члена, що не є членом інвестиційного комітету, можуть бути присутніми на засіданнях комітету як спостерігачі.
Інвестиційний комітет повинен функціонувати у прозорий спосіб. Склад інвестиційного комітету, біографічні дані та декларації про інтереси його членів повинні бути доступними для громадськості та, за необхідності, оновлюватися.
6. Перш ніж держава-член, що є бенефіціаром, вирішить фінансувати інвестиції зі своєї частки у Фонді модернізації, вона повинна представити інвестиційний проект інвестиційному комітету та ЄІБ. Якщо ЄІБ підтверджує, що інвестиція належить до сфер, перелічених у параграфі 2, держава-член може перейти до фінансування інвестиційного проекту зі своєї частки.
Якщо інвестиція в модернізацію енергетичних систем, яку пропонується фінансувати з Фонду модернізації, не належить до сфер, перелічених у параграфі 2, інвестиційний комітет повинен оцінити технічну та фінансову життєздатність такої інвестиції, включно зі скороченнями викидів, які таким чином досягаються, та видати рекомендацію щодо фінансування інвестиції з Фонду модернізації. Інвестиційний комітет повинен гарантувати, що будь-яка інвестиція, що стосується централізованого опалення, досягатиме значного підвищення енергоефективності та скорочення викидів. Зазначена рекомендація може включати пропозиції щодо належних інструментів фінансування. До 70 % пов’язаних витрат на інвестицію, яка не належить до сфер, перелічених у параграфі 2, може бути забезпечено ресурсами з Фонду модернізації за умови, що решта витрат фінансується приватними юридичними особами.
7. Інвестиційний комітет повинен прагнути ухвалювати свої рекомендації шляхом консенсусу. Якщо інвестиційний комітет не може ухвалити рішення шляхом консенсусу в рамках кінцевого строку, встановленого головою комітету, він ухвалює рішення простою більшістю голосів.
Якщо представник ЄІБ не схвалює фінансування інвестиції, рекомендацію ухвалюють тільки у тому разі, якщо більшість у дві третини всіх членів проголосує за неї. У такому разі представник держави-члена, в якій повинна бути здійснена інвестиція, та представник ЄІБ не мають права голосувати. Цей підпараграф не застосовують до малих проектів, які фінансуються за рахунок позик, наданих національним банком розвитку, або за рахунок грантів, що сприяють реалізації національної програми, яка слугує конкретним цілям, що відповідають цілям Фонду модернізації, за умови, що не більше 10 % від часток держав-членів, визначених в додатку IIb, використовується в рамках програми.
8. Будь-які акти чи рекомендації ЄІБ або інвестиційного комітету на підставі параграфів 6 і 7 повинні ухвалюватися своєчасно і містити причини, на яких вони ґрунтуються. Такі акти та рекомендації повинні бути оприлюднені.
9. Держави-члени, що є бенефіціарами, є відповідальними за подальший нагляд за виконанням обраних проектів.
10. Держави-члени, що є бенефіціарами, повинні щорічно звітувати Комісії про інвестиції, що фінансуються з Фонду модернізації. Звіти повинні оприлюднюватися та включати:
(a) інформацію щодо інвестицій, що фінансуються на кожну державу-член, що є бенефіціаром;
(b) оцінку доданої вартості, вираженої як енергоефективність або модернізація енергетичної системи, досягнутої внаслідок інвестиції.
11. Інвестиційний комітет повинен щорічно звітувати Комісії про досвід оцінювання інвестицій. До 31 грудня 2024 року, беручи до уваги висновки інвестиційного комітету, Комісія повинна переглянути сфери для проектів, зазначені у параграфі 2, і підстави, на яких інвестиційний комітет обґрунтовує свої рекомендації.
12. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо детальних правил функціонування Фонду модернізації. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 22a(2).