Інформація для споживача до укладення дистанційного договору
1. Завчасно, перш ніж споживача буде зобов’язано будь-яким дистанційним договором або пропозицією, йому необхідно надати таку інформацію стосовно:
(1) надавача
(a) ідентифікаційні дані та основну діяльність надавача, географічну адресу, за якою надавач має осідок, і будь-яку іншу географічну адресу, яка є важливою у контексті відносин замовника з надавачем;
(b) ідентифікаційні дані представника надавача, який має осідок у державі-члені, в якій споживач є резидентом, та географічну адресу, яка є важливою у контексті відносин замовника з представником, якщо такий представник є;
(c) якщо споживач взаємодіє з будь-яким спеціалістом, окрім надавача, ідентифікаційні дані такого спеціаліста, повноваження, в рамках яких він діє у перед споживачем, а також географічну адресу, пов'язану з відносинами замовника із таким спеціалістом;
(d) якщо надавач зареєстрований у торговому або аналогічному публічному реєстрі, торговий реєстр, у якому надавач зареєстрований, та його реєстраційний номер або аналогічний засіб ідентифікації у такому реєстрі;
(e) якщо діяльність надавача підпадає під дію схеми авторизації, дані відповідного наглядового органу;
(2) фінансової послуги
(a) опис основних характеристик фінансової послуги;
(b) загальну ціну, яка підлягає сплаті споживачем надавачу за фінансову послугу, у тому числі всі відповідні збори, видатки та витрати, а також усі податки, що сплачуються через надавача, або, якщо неможливо зазначити точну ціну, базу для обчислення ціни, що дає змогу споживачу перевірити її;
(c) у разі відповідного повідомлення, зазначення того, що фінансова послуга стосується інструментів, пов’язаних із особливими ризиками щодо їхніх специфічних характеристик, або операцій, які будуть виконані або ціна яких залежить від коливань на фінансових ринках поза контролем надавача, і того, що показники діяльності за минулі періоди не є показниками за майбутні періоди;
(d) повідомлення про можливість існування інших податків та/або витрат, що не сплачуються через надавача або стягуються ним;
(e) будь-які обмеження періоду, протягом якого надана інформація є дійсною;
(f) механізми оплати та виконання;
(g) будь-які спеціальні додаткові витрати для споживача за користування засобами дистанційної комунікації, якщо такі додаткові витрати стягуються;
(3) дистанційного договору
(a) існування або відсутність права на відмову відповідно до статті 6 та, у разі існування права на відмову, строк його дії та умови його здійснення, у тому числі інформацію щодо суми, яку від споживача може вимагатися сплатити на підставі статті 7(1), а також наслідки нездійснення такого права;
(b) мінімальний строк дії дистанційного договору у випадку фінансових послуг, які надаватимуться на постійній або регулярній основі;
(c) інформацію про будь-які права, які сторони можуть мати стосовно розірвання договору достроково або в односторонньому порядку відповідно до умов дистанційного договору, у тому числі будь-які штрафні санкції, передбачені договором для таких випадків;
(d) практичні вказівки щодо здійснення права на відмову, із зазначенням, серед іншого, адреси, на яку необхідно надсилати повідомлення про відмову;
(e) державу-член або держави-члени, законодавство яких надавач бере за основу для встановлення відносин зі споживачем до укладення дистанційного договору;
(f) будь-яке договірне положення про право, застосовне до дистанційного договору, та/або компетентний суд;
(g) якою мовою або мовами надаються договірні умови, а також попередня інформація, зазначена у цій статті, і, крім того, якою мовою або мовами надавач, за домовленістю зі споживачем, зобов'язується взаємодіяти під час строку дії цього дистанційного договору;
(4) відшкодування
(a) наявність або відсутність позасудового механізму врегулювання скарг і відшкодування шкоди для споживача, який є стороною дистанційного договору, та, якщо такий механізм існує, способи отримання доступу до нього;
(b) існування гарантійних фондів або інших компенсаційних угод, які не охоплює Директива Європейського Парламенту і Ради 94/19/ЄС від 30 травня 1994 року про схеми гарантування депозитів ( - 1) та Директива Європейського Парламенту і Ради 97/9/ЄС від 03 березня 1997 року про схеми компенсації втрат інвесторів ( - 2).
2. Інформація, зазначена у параграфі 1, комерційна мета якої повинна бути чітко визначена, надається у чіткій і зрозумілій формі будь-яким способом, що відповідає засобам дистанційної комунікації, які використовуються, з належним врахуванням, зокрема, принципів добросовісності у комерційних транзакціях, а також принципів, що регулюють захист осіб, які не можуть відповідно до законодавства дсржав-членів надати свою згоду, таких як неповнолітні особи.
3. У випадку голосового телефонного зв’язку
(a) ідентифікаційні дані надавача та комерційна мета дзвінка, ініційованого надавачем, повинна бути чітко визначена на початку будь-якої розмови зі споживачем;
(b) лише за умови прямої згоди споживача необхідно надати таку інформацію:
- ідентифікаційні дані особи, що підтримує контакт зі споживачем, та її зв'язок з надавачем,
- опис основних характеристик фінансової послуги,
- загальну ціну, яка підлягає сплаті споживачем надавачу за фінансову послугу, у тому числі всі податки, що сплачуються через надавача, або, якщо неможливо зазначити точну ціну, база для обчислення ціни, що дає змогу споживачу перевірити її,
- повідомлення про можливість існування інших податків та/або витрат, що не сплачуються через надавача або стягуються ним,
- існування або відсутність права на відмову відповідно до статті 6 та, у разі існування права на відмову, строк його дії та умови його здійснення, у тому числі інформацію щодо суми, яку від споживача може вимагатися сплатити на підставі статті 7(1).
Надавач повинен інформувати споживача про те, що інша інформація є доступною за вимогою, а також про характер такої інформації. У будь-якому разі надавач повинен надати повну інформацію, коли він виконає свої зобов'язання згідно зі статтею 5.
4. Інформація про договірні зобов'язання, що надається споживачу на переддоговірному етапі, повинна відповідати договірним зобов'язанням, які випливали б із законодавства, яке застосовувалося б до дистанційного договору, якби останній було укладено.