1. Держави-члени повинні переконатися в тому, що виробники та розповсюджувачі дотримуються покладених на них цією Директивою обов’язків у такий спосіб, що продукти, які вони вводять в обіг, є безпечними.
2. Держави-члени засновують чи призначають органи, компетентні у проведенні моніторингу відповідності продуктів загальним вимогам до безпечності, та забезпечують, щоб такі органи мали і використовували повноваження, необхідні для того, щоб вони мали змогу вживати належних заходів, які до їхньої компетенції віднесено згідно з цією Директивою.
3. Держави-члени повинні визначити завдання, повноваження, організацію та спосіб співпраці компетентних органів. Вони повинні безперервно інформувати Комісію, а Комісія передає таку інформацію іншим державам-членам.