1. Виробники зобов’язані вводити в обіг лише безпечні продукти.
2. З точки зору питань, що їх охоплює відповідне національне законодавство, та у разі, якщо не існує жодних спеціальних положень Співтовариства, які б регулювали безпечність відповідного продукту, продукт вважається безпечним, якщо він відповідає конкретним правилам національного права держави-члена, на території якої він введений в обіг, якщо такі правила розроблені у відповідності до Договору, зокрема згідно з його статтями 28 та 30, та встановлюють санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги до безпечності, яким продукт повинен відповідати для того, щоб бути введеним в обіг.
Продукт повинен вважатися безпечним у частині ризиків і категорій ризиків, які охоплені відповідними національними стандартами, якщо він відповідає добровільним національним стандартам, що транспонують європейські стандарти, покликання на які були опубліковані Комісією в Офіційному віснику Європейських Співтовариств згідно зі статтею 4. Держави-члени повинні публікувати покликання на такі національні стандарти.
3. У випадках, крім окреслених у параграфі 2, відповідність продукту загальним вимогам до безпечності повинна оцінюватися з урахуванням, зокрема, таких елементів, якщо вони існують:
(a) добровільних національних стандартів, що транспонують відповідні європейські стандарти, крім тих, що зазначені у параграфі 2;
(b) стандартів, розроблених у державах-членах, у яких продукцію реалізовують;
(c) рекомендацій Комісії, якими встановлюються настанови з оцінювання безпечності продуктів;
(d) чинних кодексів належної практики стосовно продукту у відповідному секторі;
(e) науково-технічного розвитку і технологій;
(f) розумних очікувань споживачів стосовно безпечності.
4. Відповідність продукту критеріям, які розроблені для забезпечення дотримання загальних вимог до безпечності, зокрема, згаданих у параграфах 2 чи 3 положень, не забороняє компетентним органам держав- членів вживати відповідних заходів із встановлення обмежень щодо введення продукту в обіг, вимоги вилучення продукту з обігу чи вимоги відкликання продукту, якщо існують докази того, що попри таку відповідність продукт є небезпечним.