Держави-члени забезпечують, щоб власники чи утримувачі тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, могли надати докази придбання, володіння й застосування ветеринарних лікарських засобів на таких тваринах протягом п’яти років після їхнього застосування, у тому числі у разі забою тварини протягом п’ятирічного періоду.
Зокрема, держави-члени можуть вимагати ведення записів, які містять щонайменше таку інформацію:
(a) дата;
(b) назву ветеринарного лікарського засобу;
(c) кількість;
(d) назву й адресу постачальника лікарського засобу;
(e) ідентифікацію тварин, які піддавалися лікуванню.