1. Держави-члени вживають усіх належних заходів для забезпечення того, щоб роздрібне постачання ветеринарних лікарських засобів здійснювалося тільки особами, які мають дозвіл на здійснення таких операцій згідно із законодавством відповідної держави-члена.
2. Будь-яка особа, яка має дозвіл на постачання ветеринарних лікарських засобів згідно з параграфом 1, повинна вести детальні записи щодо ветеринарних лікарських засобів, які можуть бути постачені тільки за рецептом, із внесенням такої інформації щодо кожної вхідної чи вихідної транзакції:
(a) дата;
(b) точна ідентифікація ветеринарного лікарського засобу;
(c) номер партії виробника;
(d) отримана чи постачена кількість;
(e) назва й адреса постачальника чи одержувача;
(f) у відповідних випадках, назва й адреса ветеринара, який видав рецепт, та копія рецепта.
Принаймні один раз на рік проводять детальний аудит та звіряють вхідні і вихідні ветеринарні лікарські засоби з лікарськими засобами, які наразі наявні на складі, із реєстрацією будь-яких розбіжностей.
Такі записи повинні бути доступними для інспектування компетентними органами протягом п’яти років.
3. Держави-члени можуть дозволити на своїй території постачання ветеринарних лікарських засобів для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, для яких необхідний рецепт, особою або під наглядом особи, зареєстрованої для цієї мети, яка надає гарантії стосовно кваліфікації, ведення записів і звітності згідно з національним правом. Держави-члени повідомляють Комісії про відповідні положення національного права. Це положення не застосовують до постачання ветеринарних лікарських засобів для орального чи парентерального лікування бактеріальних інфекцій.