Зобов’язання щодо технологічних заходів
1. Держави-члени повинні забезпечити належний правовий захист від обходу будь-яких ефективних технологічних заходів, який відповідна особа здійснює з розумінням або з достатніми підставами для розуміння того, що він чи вона намагається досягти такої мети.
2. Держави-члени повинні забезпечити належний правовий захист від виробництва, імпорту, розповсюдження, продажу, оренди, реклами для продажу або оренди, або володіння з комерційною метою пристроями, продуктами чи компонентами, а також від надання послуг, які:
(a) популяризуються, рекламуються або реалізуються з метою обходу, або
(b) мають лише обмежене комерційне призначення або використання, окрім обходу, або
(c) першочергово спроектовані, вироблені, адаптовані або виконані з метою забезпечення або полегшення обходу
будь-яких ефективних технологічних заходів.
3. Для цілей цієї Директиви термін «технологічні заходи» означає будь-яку технологію, пристрій або компонент, який в ході своєї звичайної експлуатації призначений для запобігання або обмеження дій щодо творів або інших об’єктів, не дозволених правоволодільцем будь-якого авторського права чи будь-якого суміжного права, передбаченого законодавством, або особливого права, передбаченого главою III Директиви 96/9/ЄС. Технологічні заходи повинні вважатися «ефективними», якщо використання охоронюваного твору або іншого об’єкта контролюється правоволодільцями шляхом застосування процедури контролю доступу або охорони, як-от кодування, шифрування або іншої трансформації твору або іншого об’єкта чи механізму для контролю копіювання, яка досягає мети охорони.
4. Незважаючи на правовий захист, передбачений параграфом 1, за відсутності добровільних заходів, що вживаються правоволодільцями, у тому числі угод між правоволодільцями та іншими зацікавленими сторонами, держави-члени повинні вживати відповідних заходів для гарантування того, що правоволодільці надають бенефеціару винятку або обмеження, передбаченого національним законодавством відповідно до статті 5(2)(a), (2)(c), (2)(d), (2)(e), (3)(a), (3)(b) або (3)(e), засоби для використання такого винятку або обмеження в мірі, необхідній для використання такого винятку або обмеження, якщо такий бенефеціар має законний доступ до охоронюваного твору або об’єкта.
Держава-член може також вживати таких заходів щодо бенефеціара винятку або обмеження, передбаченого відповідно до статті 5(2)(b), окрім випадків, коли правоволодільці вже надали можливість відтворення для особистого використання в мірі, необхідній для використання такого винятку або обмеження, та відповідно до положень статті 5(2)(b) і (5), при цьому не забороняючи правоволодільцям ухвалювати відповідні заходи стосовно кількості відтворень згідно з цими положеннями.
Технологічні заходи, що їх добровільно застосовують правоволодільці, у тому числі ті, що їх застосовують для виконання добровільних угод, а також технологічні заходи, що їх застосовують для виконання вжитих державами-членами заходів, повинні користуватися правовим захистом, передбаченим параграфом 1.
Положення першого та другого підпараграфів не повинні застосовуватися до творів або інших об’єктів, до яких надано доступ публіці на узгоджених договірних умовах у спосіб, за якого представники публіки можуть отримати доступ до них з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.
У випадку застосування цієї статті у контексті Директив 92/100/ЄЕС та 96/9/ЄС, цей параграф застосовується mutatis mutandis .