1. Якою б не була структура податків, зазначених у статті 3, держави-члени встановлюють ставки таким чином, щоб гарантувати, щоб ставка податку для кожної категорії або підкатегорії транспортних засобів, зазначених у додатку I, не була нижчою за мінімальну, встановлену в згаданому додатку.
Протягом періоду тривалістю до двох років після набуття чинності цією Директивою, Греції, Італії, Португалії та Іспанії надано право застосовувати ставки, які є нижчими, але не меншими ніж 65 % мінімальних ставок, встановлених у додатку I.
2. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки або звільнення від оподаткування для:
(a) транспортних засобів, що використовуються для цілей національної або цивільної оборони, пожежними та іншими аварійно-рятувальними службами та поліцією, а також транспортних засобів, що використовуються для утримання доріг;
(b) транспортних засобів, які лише час від часу їздять дорогами загального користування держави-члена реєстрації та використовуються фізичними чи юридичними особами, основною діяльністю яких не є перевезення вантажів, за умови, що операції з перевезення, здійснювані цими транспортними засобами, не спричиняють викривлення конкуренції, та за погодженням із Комісією.
3.
(a) Діючи одностайно за пропозицією Комісії, Рада може дозволити державі-члену продовжити застосовувати звільнення від податків або зниження податків з транспортних засобів на підставах, пов’язаних із конкретними політиками соціально-економічного характеру або з інфраструктурою такої держави. Такі звільнення або зниження можуть застосовуватися лише до транспортних засобів, зареєстрованих у такій державі-члені, які здійснюють операції з перевезення виключно в межах чітко визначеної частини її території.
(b) Будь-яка держава-член, яка бажає продовжити застосовувати таке звільнення або зниження, повинна поінформувати про це Комісію, а також надіслати їй всю необхідну інформацію. Комісія інформує інші держави-члени про пропоноване звільнення або зниження протягом одного місяця.
Вважається, що Рада дозволила продовжити застосування пропонованого звільнення або зниження, якщо протягом двох місяців з дати, коли інші держави-члени були поінформовані відповідно до першого підпараграфа, ані Комісія, ані будь-яка держава-член не подали запит про розгляд цього питання Радою.
4. Без порушення другого підпараграфа параграфа 1 та параграфів 2 і 3 цієї статті або статті 6 Директиви Ради 92/106/ЄЕС від 07 грудня 1992 року про встановлення спільних правил для деяких типів комбінованих перевезень вантажів між державами-членами ( - 8), держави-члени не можуть надавати ніякого звільнення від податків чи зниження податків, зазначених у статті 3, що призведуть до зменшення ставок податків, що підлягають сплаті, до рівнів, нижчих за мінімальні, зазначені у параграфі 1 цієї статті.