1. Якщо держава-член висуває певні вимоги до фінансового стану внутрішніх операторів, і необхідно надати довідку як доказ, така держава повинна вважати відповідні довідки, видані банками у державі походження або попереднього заснування, або іншими органами, призначеними такою державою, як рівноцінні довідкам, виданим на її власній території.
2. Якщо держава-член висуває до внутрішніх операторів певні вимоги, наприклад, до фінансового стану, а доказ про виконання таких вимог неможливо надати за допомогою документа, вказаного в параграфі 1, така держава повинна визнати як достатній доказ, щодо внутрішніх операторів інших держав-членів, довідку, видану компетентним судовим або адміністративним органом у державі походження або попереднього заснування, що посвідчує відповідність таким вимогам. Такі довідки повинні стосуватися спеціальних випадків, що підлягають відповідному розгляду державою перебування.