1. Держави-члени повинні забезпечити збереження ідентичності садивного матеріалу від моменту його викопування або від’єднання від материнської рослини винограду до моменту його доставки кінцевому споживачу за допомогою системи офіційного контролю, встановленої або затвердженої ними. Вони повинні встановлювати належні механізми офіційного контролю садивного матеріалу під час реалізації, принаймні шляхом контрольного відбору зразків, для перевірки його відповідності вимогам цієї Директиви.
2. Без обмеження вільного руху матеріалу в межах Співтовариства держави-члени повинні вживати усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб компетентним органам під час реалізації садивного матеріалу, ввезеного з третьої країни, надавали зазначені нижче дані:
(a) вид (ботанічна назва);
(b) сорт та, якщо застосовно, клон; у випадку вкорінених щеп таку інформацію надають як стосовно підщеп, так і стосовно живців-прищеп;
(c) категорія;
(d) характер садивного матеріалу:
(e) країна виробництва та орган офіційного контролю;
(f) країна відправлення, якщо відрізняється від країни виробництва;
(g) імпортер;
(h) кількість матеріалу.
Спосіб, у який такі дані повинні бути надані, може бути визначений згідно з процедурою, встановленою у статті 17(2).