Особливі режими
1. Держави-члени можуть продовжувати застосовувати чи запроваджувати більш ліберальні режими, ніж ті, що передбачені в цій Директиві. Зокрема, вони можуть, на запит імпортера, дозволити тимчасове ввезення на період, довший ніж ті, що зазначені у статтях 3 і 4(2). В останньому випадку держави-члени можуть стягувати податки, вказані в додатку, за періоди, що перевищують ті, які встановлені цією Директивою. Держави-члени можуть також дозволити повторне надання приватних транспортних засобів, зазначених у другому реченні статті 3(b), в оренду резидентові держави-члена ввезення з метою їх зворотного вивезення.
2. Держави-члени за жодних обставин не повинні застосовувати, на виконання положень цієї Директиви, звільнення від оподаткування у межах Співтовариства, які є менш сприятливими, ніж ті, які вони б надали стосовно транспортних засобів, що походять з третьої країни.
3. Королівство Данія має право продовжувати дотримуватися правил, застосовних у тій країні, у зв’язку зі звичайним місцем проживання, згідно з якими будь-яка особа, включаючи студента, стосовно випадку, зазначеного в статті 5(1)(b), вважається такою, що має звичайне місце проживання в Данії, якщо вона проживає там протягом року або 365 днів протягом 24 місяців.
Однак, щоб уникнути подвійного оподаткування:
- якщо в результаті застосування цих правил особа вважається такою, що має два місця проживання, звичайним місцем проживання такої особи вважається місце, де проживають її дружина (чоловік) та діти,
- у подібних випадках, Королівство Данія проводить консультації з іншою заінтересованою державою-членом, щоб вирішити, яке з двох місць проживання слід використовувати для цілей оподаткування.
До завершення трирічного періоду Рада, на основі звіту Комісії, перегляне відступ, охоплений цим параграфом, і, в разі необхідності, ухвалить інструменти, за пропозицією Комісії, на підставі статті 99 Договору, щоб забезпечити скасування відступу.
4. Держави-члени інформують Комісію про режими, зазначені в параграфі 1, одночасно з виконанням ними зобов’язань, встановлених у статті 10. Комісія, у свою чергу, передає інформацію про такі режими іншим державам-членам.