До Директиви 2006/112/ЄС додати таку статтю:
« Стаття 199с
1. Як відступ від статті 193, до 30 червня 2022 року держава-член може запровадити узагальнений механізм сплати ПДВ (реверсну сплату) («УМРС») для інших постачань, ніж транскордонні, за умови, що особою, відповідальною за сплату ПДВ, є оподатковувана особа, якій постачено всі товари та надано всі послуги, вартість яких перевищує граничне значення у 17500 євро за операцію.
Держава-член, яка бажає запровадити УМРС, повинна відповідати усім таким вимогам:
(a) відповідно до методу та даних, представлених у заключному звіті Комісії за 2016 рік про недоотримані доходи від ПДВ, який було опубліковано Комісією 23 серпня 2016 року, у 2014 році в такій державі-члені недоотримані доходи від ПДВ, виражені у відсотках від загальної суми ПДВ, що підлягає сплаті, були принаймні на 5 відсоткових пунктів вищі за медіанне значення недоотриманих Співтовариством доходів від ПДВ;
(b) на основі оцінювання впливу, що супроводжувало законодавчу пропозицію щодо цієї статті, у такій державі-члені рівень карусельного шахрайства з ПДВ перевищує 25 % від загальної суми недоотриманих доходів від ПДВ;
(c) така держава-член встановлює, що інших заходів контролю недостатньо для боротьби з карусельним шахрайством на її території, зокрема, шляхом визначення вжитих заходів контролю та конкретних причин їхньої неефективності, а також причин недостатньої дієвості адміністративної співпраці у сфері ПДВ;
(d) вона встановлює, що очікуване вдосконалення податкових правил та збільшення податкових надходжень внаслідок введення УМРС перевищить очікуваний загальний додатковий тягар для компаній та податкових органів принаймні на 25 %; та
(e) вона встановлює, що запровадження УМРС не призведе до витрат компаній і податкових органів, що перевищуватимуть витрати, виниклі у результаті вжиття інших заходів контролю.
До запиту, зазначеного в параграфі 3, держава-член додає розрахунок недоотриманих доходів від ПДВ згідно з методикою та даними звіту про недоотримані доходи від ПДВ, який було опубліковано Комісією, як зазначено у пункті (a) другого підпараграфа цього параграфа.
2. Щоб забезпечити ефективне функціонування та моніторинг застосування УМРС, держави-члени, що застосовують УМРС, повинні встановити відповідні та ефективні зобов’язання щодо електронного звітування для всіх оподатковуваних осіб, зокрема, для оподатковуваних осіб, які постачають або отримують товари або послуги, щодо яких застосовується УМРС.
3. Держави-члени, що бажають застосувати УМРС, повинні подати до Комісії запит і надати таку інформацію:
(a) детальне обґрунтування виконання умов, встановлених у параграфі 1;
(b) дату початку застосування УМРС та період, який УМРС буде охоплювати;
(c) дії, що будуть вжиті для інформування оподатковуваних осіб про запровадження застосування УМРС; та
(d) докладний опис супровідних заходів, зазначених у параграфі 2.
Якщо Комісія вважає, що вона не має всієї необхідної інформації, вона подає запит на отримання додаткової інформації, у тому числі основних методів, припущень, досліджень та інших супровідних документів, протягом одного місяця з дня отримання запиту. Держава-член, що подає запит, повинна надати необхідну інформацію протягом одного місяця з дня отримання повідомлення.
4. Якщо Комісія вважає, що запит відповідає вимогам параграфа 3, вона подає Раді пропозицію не пізніше ніж через три місяці після отримання всієї необхідної інформації. Діючи одностайно за пропозицією Комісії, Рада може дозволити державі-члену, що подає запит, застосовувати УМРС. Якщо Комісія вважає, що запит не відповідає вимогам параграфа 3, вона протягом такого самого періоду повідомляє про причини такої невідповідності державу-член, що подає запит, і Раду.
5. Якщо відповідно до другого параграфа цього параграфа виявлено значний негативний вплив на внутрішній ринок, Комісія надає пропозицію щодо скасування всіх імплементаційних рішень, зазначених у параграфі 4, не пізніше ніж через три місяці після отримання всієї необхідної інформації та не раніше ніж через шість місяців після набуття чинності першим імплементаційним рішенням про надання дозволу державі-члену на застосування УМРС. Таке скасування вважається ухваленим Радою, якщо Рада не приймає одностайно рішення відхилити пропозицію Комісії протягом 30 днів після її ухвалення Комісією.
Вважається, що значний негативний вплив було виявлено, коли виконані всі наведені нижче умови:
(a) принаймні одна держава-член, що не застосовує УМРС, інформує Комісію про збільшення шахрайства з ПДВ на її території у зв’язку із застосуванням УМРС; та
(b) Комісія встановила, у тому числі на підставі інформації, наданої державами-членами згідно з пунктом (a) цього підпараграфа, що збільшення шахрайства з ПДВ на їхній території пов’язане із застосуванням УМРС в одній або більше державах-членах.
6. Держави-члени, що застосовують УМРС, повинні надавати всім державам-членам таку інформацію в електронному форматі:
(a) прізвища та імена осіб, проти яких протягом 12 місяців, що передували даті початку застосування УМРС, було порушено кримінальне або адміністративне провадження за шахрайство з ПДВ; та
(b) прізвища та імена осіб, у тому числі у випадку юридичних осіб - прізвища та імена їхніх директорів, свідоцтва платників ПДВ яких у відповідній державі-члені було анульовано після введення УМРС; та
(c) прізвища та імена осіб, у тому числі у випадку юридичних осіб - прізвища та імена їхніх директорів, які не подавали декларацію з ПДВ протягом двох податкових періодів поспіль після введення УМРС.
Інформація, зазначена в пунктах (a) і (b) першого підпараграфа, повинна надаватися не пізніше ніж через три місяці після введення УМРС та оновлюватися кожні три місяці після цього. Інформація, зазначена в пункті (c) першого підпараграфа, повинна надаватися не пізніше ніж через дев’ять місяців після введення УМРС та оновлюватися кожні три місяці після цього.
Держави-члени, що застосовують УМРС, повинні подати Комісії проміжний звіт не пізніше ніж через рік після початку застосування УМРС. Такий звіт повинен містити детальну оцінку ефективності УМРС. Через три місяці після закінчення застосування УМРС держави-члени, що застосовують УМРС, повинні надати заключний звіт про загальний вплив УМРС.
7. Держави-члени, що не застосовують УМРС, повинні подати до Комісії проміжний звіт про вплив на їхній території від застосування УМРС іншими державами-членами. Такий звіт повинен подаватися Комісії протягом трьох місяців після застосування УМРС протягом принаймні одного року в одній державі-члені.
У разі застосування УМРС принаймні в одній державі-члені, держави-члени, що не застосовують УМРС, повинні до 30 вересня 2022 року подати до Комісії заключний звіт про вплив на їхній території УМРС, застосованого іншими державами-членами.
8. У звітах, зазначених у параграфі 6, держави-члени повинні оцінити вплив застосування УМРС на основі таких критеріїв оцінювання:
(a) зміна тенденцій у недоотриманні доходів від ПДВ;
(b) зміна тенденцій у шахрайстві з ПДВ, зокрема у карусельному шахрайстві та шахрайстві в роздрібній торгівлі;
(c) зміна тенденцій в адміністративному тягарі для оподатковуваних осіб;
(d) зміна тенденцій в адміністративних витратах для податкових органів.
9. У звітах, зазначених у параграфі 7, держави-члени повинні надавати оцінку впливу застосування УМРС на основі таких критеріїв оцінювання:
(a) зміна тенденцій у шахрайстві з ПДВ, зокрема у карусельному шахрайстві та шахрайстві в роздрібній торгівлі;
(b) переміщення шахрайства за межі держав-членів, що застосовують або застосовували УМРС.».