1. Вогнепальна зброя може, без обмеження статті 12, бути передана від однієї держави-члена до іншої лише відповідно до процедури, встановленої в цій статті. Ця процедура також застосовується у випадку передачі вогнепальної зброї після продажу за дистанційним договором відповідно до пункту (7) статті 2 Директиви 2011/83/ЄС.
2. Якщо вогнепальна зброя має бути передана до іншої держави-члена, дотична особа, перед тим як відбудеться передача, повинна надати державі-члену, на території якої перебуває така вогнепальна зброя, такі дані:
- імена та адреси осіб, які продають або відчужують вогнепальну зброю, та особи, яка її купує чи набуває або, у відповідних випадках, власника,
- адресу, на яку вогнепальна зброя має бути відвантажена або транспортована,
- кількість вогнепальної зброї, яка має бути відвантажена або транспортована,
- дані, що дозволяють ідентифікувати вогнепальну зброю, а також зазначення того, що зброя пройшла перевірку відповідно до Конвенції від 1 липня 1969 року про взаємне визнання марковання про проведення випробувань ручної вогнепальної зброї,
- засоби передачі,
- дату відправлення та орієнтовну дату прибуття.
Зазначену в двох останніх абзацах інформацію не потрібно повідомляти, якщо передача відбувається між двома зброярами.
Держава-член вивчає умови, за яких буде проведено передачу, зокрема що стосується безпеки.
Якщо держава-член дозволяє таку передачу, вона видає ліцензію із зазначенням усіх даних, вказаних у першому підпараграфі. Така ліцензія повинна супроводжувати зброю до місця її призначення; її належить пред’являти на будь-яку вимогу органів держав-членів.
3. Що стосується передачі іншої вогнепальної зброї ніж зброя військового призначення, що виключена зі сфери дії цієї Директиви відповідно до статті 2(2), кожна держава-член може надавати зброярам право здійснювати передачу вогнепальної зброї з їхньої території зброяру, що має осідок на території іншої держави-члена, без попереднього дозволу, зазначеного в параграфі 2. З цією метою вона повинна видати дозвіл з максимальним строком дії три роки, який може бути в будь-який час призупинений або скасований за обґрунтованим рішенням. Документ, у якому міститься покликання на такий дозвіл, повинен супроводжувати вогнепальну зброю до того часу, поки вона не надійде за місцем призначення; його належить пред’являти на будь-яку вимогу органів держав-членів.
До дати передачі зброяр повинен повідомити органам держави-члена, з якої має бути здійснена передача, всі дані, перелік яких подано в першому підпараграфі параграфа 2. Зазначені органи повинні проводити інспектування, а у відповідних випадках з виїздом на місце, для перевірки відповідності між інформацією, яка була повідомлена зброярем, та фактичними характеристиками передачі. Інформація повинна бути повідомлена зброярем протягом строку, який залишає достатньо часу.
4. Кожна держава-член повинна надавати іншим державам-членам перелік вогнепальної зброї, передача якої на її територію може бути дозволена без її попередньої згоди.
Такі переліки вогнепальної зброї повинні надаватися зброярам, які отримали авторизацію для передачі зброї без попереднього дозволу в рамках встановленої у параграфі 3 процедури.