1. Незалежно від положень статті 3(1), держави-члени на своїй власній території можуть дозволяти виробникам вводити в обіг:
(a) невеликі кількості насіння для наукових цілей або селекційної роботи;
(b) обґрунтовані кількості насіння для інших випробувально-дослідних цілей за умови, що воно належить до сортів, заявку на внесення яких у каталог подано на території держави-члена.
У випадку генетично модифікованого матеріалу, такий дозвіл може бути наданий тільки за умови, що, задля запобігання негативному впливу на здоров’я людини та довкілля, вжито всіх обґрунтованих заходів. Щоб провести у цьому зв'язку оцінювання ризику для довкілля, відповідним чином застосовують положення статті 7(4) Директиви 2002/5 3/ЄС.
2. Цілі, для яких можуть бути надані дозволи, зазначені в параграфі 1(b), положення щодо маркування пакунків, та кількості і умови, згідно з якими держави-члени можуть надавати такий дозвіл, визначають згідно з процедурою, викладеною в статті 21.
3. Дозволи, надані до дати ухвалення цієї Директиви державами-членами розташованим на їхній власній території виробникам для визначених у параграфі 1 цілей, залишаються чинними, допоки не буде визначено положень, зазначених в параграфі 2. Надалі всі такі дозволи повинні відповідати положенням, встановленим згідно з параграфом 2.