1. Протягом двох років від первісного визначення, зазначеного у статті 3 (2), або протягом одного року з моменту кожного додаткового визначення, зазначеного у статті 3 (4), держави-члени повинні розробити програми дій щодо визначених вразливих зон з метою реалізації цілей, вказаних у статті 1.
2. Програма дій може стосуватися всіх вразливих зон на території держави-члена або, якщо держава-член вважає за потрібне, можуть бути розроблені різні програми для різних вразливих зон або частин зон.
3. Програми дій повинні враховувати:
(a) наявні наукові та технічні дані, головним чином щодо відповідного надходження азоту із сільськогосподарських та інших джерел;
(b) стан довкілля у відповідних регіонах таких держав-членів.
4. Програми дій повинні бути реалізовані протягом чотирьох років з моменту розробки та повинні складатися з таких обов’язкових заходів:
(a) заходи, наведені в додатку III;
(b) заходи, передбачені державами-членами в кодексі (кодексах) належної сільськогосподарської практики, встановлених згідно зі статтею 4, за винятком тих, що були замінені заходами, передбаченими у додатку III.
5. Крім того, держави-члени повинні вжити у рамках програм дій таких додаткових заходів або посилені дії, які вони вважатимуть необхідними, якщо на початку або в світлі отриманого в процесі виконання програм дій досвіду стає очевидним, що заходи, зазначені в параграфі 4, будуть недостатніми для досягнення цілей, визначених у статті 1. Під час вибору цих заходів або дій держави-члени повинні враховувати їхню дієвість та вартість у порівнянні з іншими можливими запобіжними заходами.
6. Держави-члени повинні виробити та реалізувати належні програми моніторингу з метою оцінювання дієвості програм дій, розроблених відповідно до цієї статті.
Держави-члени, які застосовують статтю 5 на своїй національній території, повинні проводити контроль вмісту нітратів у водах (поверхневих та підземних водах) в обраних точках вимірювання, що дає можливість визначити ступінь забруднення води нітратами з сільськогосподарських джерел.
7. Держави-члени повинні переглядати і при необхідності змінювати свої програми дій, включаючи будь-які додаткові заходи, вжиті відповідно до параграфа 5, принаймні кожні чотири роки. Вони повинні інформувати Комісію про будь-які зміни у програмах дій.