1. Води, на які впливає забруднення, та води, на які може вплинути забруднення, якщо дії згідно зі статтею 5 не будуть вжиті, повинні бути визначені державами-членами відповідно до критеріїв, встановлених у додатку I.
2. Держави-члени повинні протягом двох років після нотифікації цієї Директиви визначити як вразливі зони всі відомі земельні ділянки на своїх територіях, з яких відбувається стік у води, визначені відповідно до параграфа 1, і які сприяють забрудненню. Держави-члени повинні повідомити Комісію про таке первісне визначення протягом шести місяців.
3. Якщо на будь-які води, визначені державою-членом відповідно до параграфа 1, впливає забруднення з вод іншої держави-члена, що прямо чи опосередковано стікають в них, то держава-член, води якої зазнають впливу, може повідомити інших держав-членів та Комісію про відповідні факти.
Відповідні держави-члени повинні організувати, залежно від випадку за участі Комісії, узгоджені дії для визначення відповідних джерел та заходів, яких необхідно вжити щодо цих джерел для захисту вод, що зазнали впливу, з метою забезпечення дотримання вимог цієї Директиви.
4. Держави-члени повинні переглядати, а за необхідності змінювати або доповнювати визначені вразливі зони в залежності від випадку та принаймні раз на чотири роки для врахування змін та факторів, які не були передбачені під час попереднього визначення. Вони повинні повідомити Комісію про будь-який перегляд або доповнення визначених зон протягом шести місяців.
5. Держави-члени звільняються від зобов’язання визначати конкретні вразливі зони, якщо вони встановлюють та застосовують програми дій, вказані в статті 5, згідно з вимогами цієї Директиви на всій своїй національній території.