Ст. 11

Чинна редакція від 12.06.1989 · Директива набрав чинності 19.06.1989

Секція II. ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦЕДАВЦЯ

Консультація з працівниками та участь працівників

1. Працедавці повинні проводити консультації з працівниками та/або їхніми представниками ідозволяти їм брати участь в обговореннях всіх питань, пов’язаних з безпекою та охороною здоров'я.

Це передбачає:

- консультації з працівниками,

- право працівників та/або їхніх представників надавати пропозиції,

- збалансовану участь відповідно до національних законодавств та/або практик.

2. Працівники або представники працівників, на яких покладено спеціальні обов’язки із забезпечення безпеки та охорони здоров’я працівників, повинні брати збалансовану участь відповідно до національних законодавств та/або практик або з ними заздалегідь та в належний час працедавець повинен провести консультації щодо:

(a) будь-якого заходу, який може мати істотний вплив на безпеку та здоров’я.

(b) призначення працівників, зазначених в статтях 7(1) та 8(2) та видів діяльності, зазначених в статті 7(1);

(c) інформації, зазначеної в статтях 9(1) та 10;

(d) залучення, в разі необхідності, компетентних служб або осіб, що є зовнішніми для підприємства та/або установи, як зазначено в статті 7(3);

(e) планування та організації підготовки, зазначеної в статті 12.

3. Представники працівників, на яких покладено спеціальні обов’язки із забезпечення безпекита охорони здоров’я працівників, мають право просити працедавця вжити належних заходів та подавати йому пропозиції з цією метою для зменшення загроз для працівників та/або усунення джерел небезпеки.

4. Зазначені в параграфі 2 працівники та зазначені в параграфах 2 та 3 представники працівників не повинні бути у несприятливому становищі через їхні відповідні дії, зазначені в параграфах 2 та 3.

5. Працедавці повинні забезпечувати представникам працівників, на яких покладено спеціальніобов’язки із забезпечення безпеки та охорони здоров’я працівників, достатньо вільного часу без втрати оплати праці та забезпечувати їх необхідними засобами для того, щоб дати можливість таким представникам реалізовувати їхні права та обов’язки, що виникають на підставі цієї Директиви.

6. Працівники та/або їхні представники мають право, на підставі національного законодавствата/або практики, подавати оскарження до органу, який відповідає за безпеку та охорони здоров’я на роботі, якщо вони вважають, що вжиті працедавцем заходи та залучені ним засоби є неналежними для забезпечення охорони праці.

Представники працівників повинні мати можливість подавати свої коментарі під час інспекційних візитів компетентного органу.