1. Компетентні органи в державах-членах співпрацюють один з одним у будь-яких випадках для цілей виконання своїх обов'язків, використовуючи повноваження, згадані у Статті 8 (2). З цією метою, і, незважаючи на Статтю 9, вони обмінюються будь-якою інформацією, яка необхідна для такої цілі, включаючи інформацію щодо заборонених дій, у відповідності до альтернатив, що надаються державам-членам Статтею 5 і другим реченням Статті 6, тільки державою-членом, що робить запит про співробітництво. Інформація, якою обмінюються таким чином, охоплюється зобов'язанням зберігати професійну таємницю, яке поширюється на осіб, що є працівниками, або тих, що раніше були працівниками компетентних органів, що отримують цю інформацію.
2. Компетентні органи можуть відмовитися надати інформацію у випадку:
(a) коли передача інформації може несприятливо вплинути на суверенітет, безпеку або політику держави, до якої звертаються;
(b) коли судовий процес по відношенню до тих самих дій і проти тих самих осіб вже було розпочато перед органами держави, до якої звертаються, або коли вирок суду було винесено щодо тих самих осіб за ті ж самі дії компетентними органами держави, до якої звертаються.
3. Без шкоди зобов'язанням, якими вони охоплюються, в судовому процесі згідно кримінального законодавства, органи влади, які отримують інформацію у відповідності до пункту 1, можуть використовувати її лише для виконання своїх функцій у значенні Статті 8(1) та в контексті адміністративних або судових процедур, що мають особливе відношення до здійснення таких функцій. Проте, коли компетентний орган, що передає інформацію, надає на це згоду, орган, що отримує інформацію, може використовувати її для інших цілей або передати її іншим компетентним органам держави.