1. Держави-члени вимагають, щоб будь-яка особа, що має намір безпосередньо або опосередковано придбати істотну участь в інвестиційній фірмі, перш за все надала інформацію про це компетентним органам, повідомляючи їх про розмір запланованої участі. Така особа повинна таким чином інформувати компетентні органи, якщо вона має намір збільшити свою участь настільки, що частка прав голосу або капіталу, якою вона володіє, дорівнює або перевищуватиме 20, 33, або 50 відсотків, або настільки, що інвестиційна фірма стане її дочірньою компанією.
Не порушуючи пункт 2, компетентні органи протягом періоду, що не перевищує три місяці від дати повідомлення, про яке йдеться у першому підпункті, відхиляють такий план, якщо, з огляду на необхідність забезпечення якісного та належного керування інвестиційною фірмою, вони мають сумніви щодо відповідності особи, про яку йдеться в першому підпункті. Якщо вони не відхиляють план, вони встановлюють останній термін для його імплементації.
2. Якщо покупець участі, про якого йдеться у пункті 1, є інвестиційною фірмою, що отримала ліцензію в іншій державі-члені, або материнською компанією інвестиційної фірми, що отримала ліцензію в іншій державі-члені, або особою, що здійснює контроль за діяльністю інвестиційної фірми, яка отримала ліцензію в іншій державі-члені, та, якщо в результаті такого придбання фірма, у якої покупець має намір придбати участь, стане дочірньою компанією покупця, або буде підлягати його контролю, оцінка такого придбання має стати темою попередньої консультації, про яку йдеться у статті 6.
3. Держави-члени вимагають, щоб будь-яка особа, що пропонує безпосереднє чи опосередковане розміщення істотної участі в інвестиційній фірмі, перш за все інформувала компетентні органи, повідомляючи їм про його розмір. Така особа подібним чином інформує компетентні органи, якщо вона пропонує зменшити свою істотну участь настільки, що частка, якою вона володіє, прав голосу або капіталу буде нижчою 20, 33 або 50 відсотків, або такою, що інвестиційна фірма припинить бути її дочірньою компанією.
4. Як тільки стане відомо, інвестиційні фірми повідомляють компетентні органи про будь-яке придбання або розміщення участі в їх капітал, що призводить до перевищення або зниження нижче будь-якого з порогів, про які йдеться у пунктах 1 та 3. Щонайменше раз на рік вони також повідомляють компетентним органам імена акціонерів та членів, які володіють істотною участю акцій, та розміри такої участі, як показано, наприклад, в інформації, отриманій на річних загальних зборах акціонерів та членів, або в результаті дотримання правил, які застосовуються щодо компаній, внесених до лістингу на фондових біржах.
5. Держави-члени вимагають, що, у тих випадках, коли вплив, здійснюваний особами, про яких йдеться у пункті 1, ймовірно може зашкодити здійсненню ефективного та належного управління інвестиційною фірмою, компетентні органи приймають відповідні заходи, щоб покласти край такій ситуації. Такі заходи можуть складатися, наприклад, із забороняючи норм, санкцій проти керівників та осіб, що відповідальні за управління, або припинення реалізації прав голосу, що додаються до акції, котрими володіють акціонери чи відповідні члени.
Подібні заходи можна застосувати до осіб, які не виконують зобов'язання надавати попередньо інформацію відповідно до пункту 1. У випадку, якщо участь придбано всупереч протидії компетентних органів, держави-члени, незалежно від будь-яких інших санкцій, які можуть бути застосовані, забезпечують або припинення реалізації відповідного права голосу, або анулювання голосів, які вже були віддані, або можливість їхнього анулювання.