1. Не порушуючи права на заснування чи свободу надання послуг, про які йдеться у статті 14, Приймаючі держави-члени забезпечують, що інвестиційні фірми, які отримали ліцензію від компетентних органів у державах-членах походження на надання послуг, про які йдеться у Частині A (1) (b) та (2) Додатка, можуть, чи то безпосередньо чи опосередковано, стати членами або мати доступ до організованих ринків у їх приймаючих державах-членах, де надаються подібні послуги, а також стати членами або мати доступ до клірингових та розрахункових систем, котрими забезпечуються там члени таких організованих ринків.
Держави-члени скасовують будь-які національні правила або закони чи правила організованих ринків, які обмежують кількість осіб, яким дозволено доступ до них. Якщо, через свою юридичну структуру або технічні можливості, доступ до організованих ринків обмежений, відповідна держава-член забезпечує, щоб його структура та можливості постійно регулювалися.
2. Членство в або доступ до організованих ринків залежать від того, як інвестиційна фірма дотримується вимог достатності капіталу, та здійснюється контроль з боку держави-члена походження за такою відповідністю, як того вимагає Директива 93/6/ЄЕС ( 994_480 ).
Приймаючі держави-члени мають повноваження встановлювати додаткові вимоги щодо капіталу тільки стосовно тих випадків, які не охоплюються цією Директивою.
Доступ до організованого ринку, дозвіл на членство в ньому та тривалий доступ або членство мають відповідати правилам організованого ринку щодо складу та управління організованого ринку, а також відповідати правилам, що стосуються операцій на ринку, професійним стандартам, дотримання яких вимагається від працівників, що працюють на ринку, та пов'язані з ним, а також правилам та процедурам клірингу та розрахунків. Детальні заходи щодо запровадження цих правил та процедур можуть бути належним чином прийняті, щоб, між іншим, забезпечити виконання подальших зобов'язань, за умови, що, однак, вони відповідають статті 28.
3. Для того, щоб виконати зобов'язання, висунуті у пункті 1, приймаючі держави-члени пропонують інвестиційним фірмам, про які йдеться в тому пункті, вибір між членством в або доступ до їх організованих ринків, чи то:
- безпосередньо, через відкриття структурного підрозділу у приймаючих державах-членах, або
- опосередковано, через відкриття дочірніх компаній у приймаючих державах-членах або через придбавання фірм у приймаючих державах-членах, які вже є членами своїх організованих ринків чи вже мають доступ до них.
Однак, ті держави-члени, які на момент прийняття цієї Директиви застосовують закони, що не дозволяють кредитним установам ставати членами або мати доступ до організованих ринків, у випадку, якщо вони не мають спеціалізованих дочірніх компаній, можуть продовжувати до 31 грудня 1996 року застосовувати ті самі вимоги у недискримінаційному порядку щодо кредитних установ інших держав-членів з метою доступу до таких організованих ринків.
Королівство Іспанії, Республіка Греція та Республіка Португалія можуть подовжити цей період до 31 грудня 1999 року. За рік до цієї дати Комісія готує доповідь, враховуючи досвід, отриманий при застосуванні цієї Директиви, та, якщо доцільно, подає пропозицію. Рада може вирішити переглянути такі заходи, на основі голосування по тій пропозиції кваліфікованою більшістю голосів.
4. Відповідно до пунктів 1, 2 та 3, у тих випадках, коли організований ринок приймаючої держави-члена функціонує, не вимагаючи фізичної присутності, інвестиційні фірми, про які йдеться у пункті 1, можуть ставати членами або мати доступ до нього на тій самій підставі без дотримання вимоги бути заснованими у приймаючої державі-члені. Для того, щоб надати можливість своїм інвестиційним фірмам стати членами або отримати доступ до організованих ринків приймаючих держав-членів відповідно до цього пункту, держави-члени походження дозволяють організованим ринкам приймаючих держав-членів надавати відповідні можливості на території держав-членів походження.
5. Ця Стаття не впливає на право держав-членів надавати дозвіл або забороняти створення нових ринків у межах своїх територій.
6. Ця Стаття не є чинною:
- у Федеральній Республіці Німеччині щодо регулювання діяльності Kursmakler, або
- у Нідерландах щодо регулювання діяльності hoekmannen.