Директива 68/414/ЄЕС ( 994_437 ) цим змінюється таким чином:
1. Стаття 1 заміняється нижче вказаним:
"Стаття 1
1. Держави-члени приймають ті закони, регламенти або адміністративні положення, які є придатними для постійного виконання в країнах Європейського Співтовариства, з дотриманням положень статті 7, своїх запасів нафтопродуктів на рівні, що відповідає, для кожної категорії нафтопродуктів, перелічених у статті 2, для принаймні 90 денного середнього щоденного внутрішнього споживання в попередньому календарному році, про що йдеться у статті 4.
2. Та частина внутрішнього споживання, що задовольняється за рахунок нафтопродуктів місцевого виробництва в зацікавлених державах-членах, може бути відрахована максимум до 25% від вищезгаданого споживання. Постачання у державах-членах результату цього відрахування повинне здійснюватися за рішенням зацікавленої держави-члена.";
2. Стаття 2 повинна бути вилучена;
3. існуюча стаття 3 стає статтею 2 і доповнюється наступним пунктом:
"Бункерні поставки для морехідних суден не повинні включатися в калькуляцію внутрішнього споживання.";
4. наступна стаття повинна бути включена:
"Стаття 3
1. Запаси, які зберігаються відповідно до положень статті 1, знаходяться цілком у розпорядженні держав-членів у випадку виникнення труднощів в одержанні нафтових поставок. Держави-члени повинні забезпечити собі законні повноваження для контролю використання запасів за таких умов.
В усіх інших випадках держави-члени повинні гарантувати наявність і доступність цих запасів; вони повинні заснувати механізми, що передбачають ідентифікацію, облік і контроль запасів.
2. Держави-члени повинні гарантувати, що їхні акціонерні механізми застосовуються в справедливих і недискримінаційних умовах. Витратна частина, яка пов'язана з утримуванням запасів, у відповідності зі статтею 1, повинна визначатися прозорими методами. У даному контексті держави-члени можуть використовувати домовленості для одержання відповідної інформації, що стосується витрат на збереження запасів, відповідно до статті 1, та надавати цю інформацію в розпорядження зацікавлених сторін.
3. Для виконання вимог пунктів 1 і 2 держави-члени можуть вирішити звернутися до акціонерного товариства або суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають за збереження всіх, або частини запасів. Дві або більше держави-члени можуть вирішити звернутися до системи спільного акціонерного товариства або суб'єкта підприємництва. У цьому випадку вони спільно несуть відповідальність по зобов'язаннях, що виходять з цієї Директиви.";
5. Стаття 4 повинна бути замінена наступним:
"Стаття 4
Держави-члени повинні подавати до Комісії статистичний звіт, що показує запаси, які існують на кінець кожного місяця, складений відповідно до статей 5 і 6, та який вказує кількість днів середнього споживання в попередньому календарному році, що представлений тими запасами. Це зведення повинне бути подане не пізніше, ніж на 25 день другого місяця після звітного.
Зобов'язання держави-члена по збереженню запасу повинне грунтуватися на внутрішнім споживанні протягом попереднього календарного року. На початку кожного календарного року держави-члени повинні повторно підрахувати свої зобов'язання по збереженню запасу не пізніше, ніж 31 березня кожного року та гарантувати, що вони готові виконувати свої нові зобов'язання якомога швидше та, у будь-якому випадку, не пізніше, ніж 31 липня кожного року.
У статистичному зведенні запаси реактивного палива, типу гас (керосин), повідомляють окремо під категорією II.";
6. Стаття 5 повинна бути замінена наступним:
"Стаття 5
Запаси, про які йдеться у статті 1, можуть утримуватися у формі сирої нафти та проміжних продуктів, так само як і у формі готових продуктів. У статистичному зведенні по запасах, передбаченим у статті 4, готові продукти повинні підраховуватися відповідно до їхнього реального тоннажу; сира нафта та проміжні продукти повинні підраховуватися:
- пропорційно кількості для кожної категорії продукту, отриманого під час попереднього календарного року від НПЗ зацікавленої країни, або
- на підставі виробничих програм НПЗ зацікавленої країни на поточний рік, або
- на підставі співвідношення між загальною кількістю зробленого протягом попереднього календарного року в країні, зацікавленої в продуктах, охоплених зобов'язанням з утримування запасу, та загальною кількістю сирої нафти, використаної протягом цього року; вищезгадане застосовується до не більш, ніж 40% загального зобов'язання для першої та другої категорій (бензин і газойль), та не більш, ніж до 50% для третьої категорії (нафтове паливо).
Змішані компоненти, якщо вони призначені для переробки в готові продукти, перераховані в статті 2, можуть бути замінені іншими продуктами, тими, у які вони повинні були бути перероблені.";
7. Стаття 6 повинна бути змінена такий чином:
(a) Пункт 1 повинний бути замінений наступним:
"1. При підрахунку рівня мінімального запасу, передбаченого статтею 1, у статистичне зведення варто включати тільки ті обсяги, що повинні зберігатися відповідно до положень статті 3(1).";
(b) Пункт 2 повинний бути замінений наступним:
"2. З метою виконання цієї Директиви, сховища можуть бути створені, при наявності договорів між урядами, у межах території держави-члена за рахунок підприємств, або товариств/суб'єктів підприємництва, заснованих в інший державі-члені. Рішення про те, що частина свого запасу зберігається за межами національної території, приймає уряд держави-члена.
У таких випадках держава-член, на території якої знаходяться сховища в рамках подібних договорів, не повинна противитися переміщенню цих резервів до інших держав-членів, за рахунок яких містяться ці запаси згідно з цими договорами; вона повинна інспектувати такі сховища запасів відповідно до процедур, визначених в договорі, але не повинна включати їх у свої статистичні зведення. Держави-члени, в інтересах яких зберігаються запаси, можуть включати їх у свої статистичні зведення. У цих випадках, разом зі статистичним зведенням, передбаченим статтею 4, кожна держава-член повинна відправити до Комісії звіт про запаси, що утримуються на її власній території для іншої держави-члена, а також про запаси, що зберігаються в інших державах-членах для її власної користі. В обох випадках місце розташування сховища та/або компанії, що зберігає запаси, обсяги і категорія збереженого продукту - або сирої нафти - повинні бути зазначені в звіті. Проекти угод, що згадуються в першому підпункті, повинні бути відправлені до Комісії, яка може надати свої коментарі урядам зацікавлених держав. Після укладання угод про це повідомляють Комісію, яка доводить їх до відома інших держав-членів.
Угоди повинні відповідати наступним умовам:
- вони повинні відноситися до сирої нафти і до всіх нафтопродуктів, охопленим цією Директивою,
- вони повинні встановлювати умови та механізми утримання запасів з метою надання гарантованого контролю та наявності цих запасів,
- вони повинні вказувати процедури перевірки та визначення передбачених запасів та, крім іншого, методи виконання і співробітництва при інспектуванні,
- як правило, вони повинні укладатися на необмежений період,
- вони повинні затверджувати, що якщо є положення про однобічне завершення, то останнє не повинно діяти у випадку виникнення кризи з постачаннями та що, у будь-якому випадку, Комісія повинна одержати попереднє повідомлення про це завершення.
Якщо запаси, створені відповідно до таких угод, не є власністю підприємств, або товариств/суб'єктів підприємництва, що несуть зобов'язання по збереженню запасу, але вони зберігаються в розпорядженні цього підприємства, товариства/суб'єкта підприємництва іншим підприємством, товариством/суб'єктом підприємництва, то повинні бути дотримані наступні умови:
- підприємство-власник або товариство/суб'єкт підприємництва повинні мати право, що випливає з контракту, на придбання цих запасів протягом усього періоду дії контракту; методологія ціноутворення такого придбання повинна бути погоджена між зацікавленими сторонами,
- мінімальний термін дії такого контракту повинний бути 90 днів,
- місце розташування сховища та/або компаній, що зберігають запаси на користь підприємства-бенефіціарія, або товариства/суб'єкта підприємництва, а також кількість та категорія продукту або сирої нафти, що зберігаються в цьому місці повинні бути зазначені,
- фактична наявність запасів для підприємства-бенефіціарія, або товариства/суб'єкта підприємництва, повинна бути гарантована увесь час протягом усього періоду дії контракту, підприємством або товариством/суб'єктом підприємництва, що зберігає запаси на користь підприємства-бенефіціарія, або товариства/суб'єкта підприємництва,
- підприємство або товариство/суб'єкт підприємництва, що зберігають запаси на користь підприємства-бенефіціарія або товариства/суб'єкта підприємництва повинне бути під юрисдикцією держави-члена, на території якої розташовані сховища остільки, оскільки це стосується законних повноважень цієї держави-члена контролювати і перевіряти існування запасів.";
(c) Пункт 3, другий підпункт повинні бути замінені наступним:
"У результаті, наступне повинно бути виключене зі статистичного зведення: ще не добута сира нафта місцевого походження; постачання, призначені для бункерів морехідних суден; постачання для прямого транзиту, крім тих запасів, що згадуються в пункті 2; постачання по трубопроводах, в автоцистернах та залізничних цистернах, у резервуари-сховища роздрібних торгових пунктів та зберігаються у дрібних споживачів. Обсяги, які утримуються збройними силами, а також ті, що зберігаються для них нафтовими компаніями, також повинні бути виключені зі статистичного зведення.";
8. наступна стаття повинна бути включена:
"Стаття 6a
Держави-члени повинні прийняти всі необхідні положення та вжити всіх необхідних заходів для забезпечення контролю і нагляду за резервами.
Вони повинні установити механізми перевірки запасів відповідно до положень даної Директиви."
9. наступна стаття повинна бути включена:
"Стаття 6b
Держави-члени повинні визначити покарання, що застосовуються до порушників національних положень, прийнятих відповідно до цієї Директиви, а також повинні вживати всі необхідні заходи, щоб забезпечити виконання цих положень. Покарання повинні бути ефективними, відповідними й переконливими."