1. Без обмеження положень статті 1 та статті 4 садивний матеріал при реалізації:
- повинен, принаймні за результатами візуальної перевірки, бути практично не ураженим будь-якими шкідливими організмами, які знижують якість, та не мати ознак чи симптомів такого ураження, які зменшують його корисність,
- повинен практично не мати жодних значних дефектів, які, ймовірно, впливають на його якість як садивного матеріалу,
- повинен мати задовільні свіжість і розміри з точки зору його корисності як садивного матеріалу,
- у випадку насіння повинен мати задовільну схожість,
- у разі реалізації із зазначенням сорту відповідно до статті 9 повинен мати задовільну сортову ідентичність та чистоту.
2. Будь-який садивний матеріал, який, судячи з видимих ознак чи симптомів, практично не уражений шкідливими організмами, повинен бути належним чином оброблений або, у відповідних випадках, вилучений.
3. У випадку цитрусового матеріалу повинні також бути виконані зазначені нижче вимоги:
(a) його отримано з початкового матеріалу, в якого в ході перевірки не було виявлено жодних симптомів ураження будь-яким вірусом, вірусоподібними організмами чи хворобами;
(b) у ході перевірки в нього практично не виявлено ознак ураження такими вірусами, вірусоподібними організмами чи хворобами з початку останнього циклу вегетації; та
(c) у випадку прищеплення його прищеплюють до підщеп, які не схильні до інфікування віроїдами.
4. У випадку цибулин квітів повинна також бути виконана зазначена нижче вимога:
- садивний матеріал повинен бути отриманий безпосередньо з матеріалу, в якого в ході перевірки на етапі вирощування культури практично не було виявлено жодних шкідливих організмів і хвороб, їх ознак чи симптомів.
5. Згідно з процедурою, встановленою у статті 18, може бути створена схема для окремого роду чи виду, що встановлює додаткові умови щодо якості, яким повинен відповідати садивний матеріал при реалізації. Рід чи вид вносять до такої схеми, лише якщо існує доведена потреба в таких додаткових правилах. При визначенні такої потреби застосовують такі критерії:
- існування проблем із якістю садивного матеріалу відповідного виду або роду, які можливо вирішити в задовільний спосіб лише законодавчим шляхом,
- економічне значення садивного матеріалу відповідного виду або роду,
- відповідність будь-яким міжнародним стандартам щодо регульованих некарантинних шкідливий організмів.