1. У відповідних випадках випробування або тести проводять у державах-членах на основі зразків, щоб перевірити відповідність садивного матеріалу вимогам та умовам цієї Директиви. Комісія може організовувати інспектування випробувань представниками держав-членів та Комісії.
2. Для пост-контролю зразків садивного матеріалу або декоративних рослин, введених в обіг відповідно до положень цієї Директиви, можуть проводитися передбачені у Співтоваристві обов’язкові чи дискреційні порівняльні тести й випробування у межах Співтовариства, у тому числі стосовно здоров’я рослин. Порівняльні тести й випробування можуть поширюватися на:
- садивний матеріал, вироблений у третіх країнах,
- садивний матеріал, придатний для органічного фермерства,
- садивний матеріал, який реалізують у зв’язку із заходами щодо збереження генетичного різноманіття.
3. Такі порівняльні тести й випробування використовують для гармонізації технічних методів вивчення садивного матеріалу декоративних рослин та для перевірки дотримання умов, яким повинен відповідати такий матеріал.
4. Комісія, діючи згідно з процедурою, зазначеною у статті 17, повинна розробити необхідні механізми для проведення таких порівняльних тестів і випробувань. Комісія повинна інформувати Комітет, зазначений у статті 17, про технічну організацію проведення тестів і випробувань, а також про їх результати. Якщо виникають проблеми у зв’язку з організмами, на які поширюється сфера застосування Директиви Ради 2000/29/ЄС від 8 травня 2000 року про захисні заходи проти введення на територію Співтовариства організмів, шкідливих для рослин та рослинних продуктів, та проти їх поширення в межах Співтовариства ( - 8), Комісія повинна повідомити про це Постійний комітет з питань здоров’я рослин, до якого також звертаються по консультацію з питань протоколів проведення передбачених у Співтоваристві випробувань у випадках, коли такі випробування стосуються організмів, на які поширюється сфера застосування Директиви 2000/29/ЄС.
5. Співтовариство може робити фінансовий внесок для проведення тестів і випробувань, передбачених у параграфах 2 та 3.
Такий фінансовий внесок не може перевищувати щорічних асигнувань, визначених бюджетним органом.
6. Тести й випробування, на проведення яких може бути використаний фінансовий внесок Співтовариства, а також детальні правила щодо надання фінансового внеску встановлюють згідно з процедурою, встановленою у статті 17.
7. Тести й випробування, передбачені в параграфах 2 і 3, можуть проводити лише державні органи або юридичні особи, які діють під відповідальність держави.