1. Згідно з процедурою, встановленою у статті 17, повинно бути ухвалено рішення про те, чи садивний матеріал, вироблений у третій країні, може забезпечити дотримання гарантій, що є еквівалентними в усіх аспектах гарантіям, закріпленим за матеріалом, виробленим у Співтоваристві відповідно до цієї Директиви.
2. До ухвалення рішення, згаданого в параграфі 1, садивний матеріал не можна імпортувати з третіх країн, крім випадків, коли постачальник забезпечує до моменту імпорту, щоб матеріал, який планується імпортувати, забезпечував дотримання гарантій, що є еквівалентними в усіх аспектах гарантіям, закріпленим за садивним матеріалом, виробленим у Співтоваристві відповідно до цієї Директиви, зокрема з точки зору якості, ідентифікації та здоров’я рослин.
3. Імпортер повинен повідомити відповідальні офіційні органи про матеріал, імпортований згідно з параграфом 2, та зберігати документальний доказ свого договору з постачальником у третій країні.
4. Імплементаційні заходи, пов’язані з процедурою, якої імпортери повинні дотриматися, та додаткові вимоги, які імпортери повинні виконати, можуть бути запроваджені згідно з процедурою, встановленою у статті 17.