Заходи, що застосовуються в зонах, де рівні вище за обмежувальний рівень
1. Країни-члени складають перелік зон та агломерацій, де рівні однієї або більше забруднюючої речовини вищі за обмежувальний рівень та припустиму межу разом узяті. Якщо припустима межа для певної забруднюючої речовини не встановлена, то ті зони та агломерації, в яких рівень цієї речовини перевищує обмежувальний рівень, розглядаються таким самим чином, як зони та агломерації, зазначені в першому підпараграфі та підпадають під застосовування параграфів 3, 4 та 5.
2. Країни-члени складають перелік зон та агломерацій, в яких рівні однієї або більше забруднюючої речовини знаходяться між обмежувальним рівнем та обмежувальним рівнем і припустимою межею разом узятими.
3. В тих зонах та агломераціях, які зазначені в параграфі 1, країни-члени вживають заходів для забезпечення підготовки та виконання плану або програми з метою досягнення обмежувального рівня протягом обмеженого визначеного періоду часу.
Зазначений план або програма, які мають бути доступні громадськості, включають в себе принаймні інформацію, що міститься в Додатку IV.
4. В тих зонах та агломераціях, зазначених в параграфі 1, де рівень більш ніж однієї забруднюючої речовини вище за обмежувальні рівні, країни-члени забезпечують спільний план, під який підпадають усі задіяні забруднюючі речовини.
5. Комісія регулярно перевіряє виконання планів або програм, що подаються відповідно до параграфа 3, шляхом вивчення прогресу та тенденцій в забрудненні повітря.
6. Якщо рівень забруднюючої речовини перевищує або ймовірно перевищить, обмежувальний рівень та припустиму межу разом узяті або, залежно від ситуації, критичну межу, яка перевищується внаслідок значного забруднення, що виникає в іншій країні-членові, зацікавлені країни-члени проводять консультації один з одним з метою знайти вирішення. Комісія може бути присутня на таких консультаціях.