Оцінка якості оточуючого повітря
1. Після встановлення обмежувального рівня і критичної межі, проводиться оцінка якості оточуючого повітря на всій території країн-членів, як визначено у даній Статті.
2. Відповідно до критеріїв, визначених Статтею 4 (3), і стосовно відповідних забруднювачів, згідно Статті 4 (3), вимірювання є обов'язковими для наступних зон:
- агломерацій, як вони визначені в Статті 2 (10),
- зон, в яких рівні знаходяться між обмежувальним рівнем і рівнями, зазначеними в параграфі 3, та
- інших зон, в яких рівні перевищують обмежувальні рівні.
Для забезпечення точності інформації стосовно якості повітря, надані результати вимірювань можуть бути доповнені описом технології, за допомогою якої вони робилися.
3. Результати вимірювань разом із технологією, за допомогою якої вони робилися, можуть бути використані для того, щоб оцінити якість оточуючого повітря у тих випадках, коли протягом періоду, що розглядається, рівні є нижчими від рівня, нижчого за обмежувальний рівень, що визначається відповідно до положень Статті 4 (5).
4. Якщо рівні є нижчими від рівня, що визначається відповідно до положень Статті 4 (5), для оцінки рівнів допускається використання лише однієї технології, за допомогою якої робляться вимірювання, або методу об'єктивної оцінки. Це положення не застосовується до агломерацій стосовно забруднюючих речовин, для яких критичні межі визначені відповідно до положень Статті 4 (5).
5. Якщо рівень забруднюючих речовин вимірюється, вимірювання робляться на фіксовано визначених ділянках безперервно або випадковими вибірками; робиться така кількість вимірювань, яка є достатньою, щоб можна було визначити рівні, що досліджуються.