Встановлення обмежувального рівня та критичних меж для якості оточуючого повітря
1. Для речовин, що забруднюють, перелічених в Додатку I, комісія подає Раді пропозиції щодо встановлення обмежувальних рівнів та, відповідно, критичних меж згідно наступному розкладу:
- не пізніше 31 грудня 1996 року для речовин, що забруднюють, від 1 до 5,
- відповідно до статті 8 Директиви 92/72/ЄЕС для озону,
- не пізніше 31 грудня 1997 року для забруднюючих речовин 7 та 8,
- якомога скоріше, але не пізніше 31 грудня 1999 року для забруднюючих речовин з 9 до 13.
При встановленні обмежувальних рівнів та, якщо необхідно, критичних меж, для прикладу враховуються фактори, передбачені Додатком II.
У питаннях, що стосуються озону, ці пропозиції будуть враховувати специфічний процес формування даного забруднення та, з цією метою можуть бути розроблені положення для безпечних рівнів та/або обмежувальних рівнів.
Якщо встановлений для озону безпечний рівень перевищений, країни-члени повідомляють Комісії про заходи, вжиті з метою досягнення зазначеного рівня. На основі цієї інформації Комісія оцінює, наскільки необхідно вживати додаткових заходів на рівні Співтовариства, та у випадку необхідності передає пропозиції Раді.
Щодо інших забруднюючих речовин, Комісія подає Раді пропозиції про встановлення обмежувальних рівнів та, якщо необхідно, критичних рівнів, якщо на основі наукового прогресу та із урахуванням критеріїв, передбачених Додатком III, виникає необхідність уникнення, запобігання або зменшення шкідливих впливів таких забруднюючих речовин на здоров'я людини та/або навколишнє середовище в цілому в межах Співтовариства.
2. Беручи до уваги останню інформацію щодо наукових досліджень у відповідних епідеміологічній галузі та у галузі навколишнього середовища та останні досягнення в області метереології, Комісія є відповідальною за повторне вивчення елементів, на яких грунтуються обмежувальні рівні та критичні межі згідно з параграфом 1.
3. Після встановлення обмежувальних рівнів та критичних меж, розробляються критерії та технології для:
(a) заходів, що використовується при імплементації законодавства згідно з параграфом 1: - розташування зразків; - мінімальна кількість зразків; - відповідне вимірювання та зразки технологій;
(b) використання інших технологій для оцінки якості оточуючого повітря, зокрема, моделювання: - просторового вирішення для моделюючих та оцінюючих методів, - відповідні технології моделювання.
Ці критерії та технології встановлюються по відношенню до кожної забруднюючої речовини відповідно до розміру агломерації або рівнів забруднюючих речовин в зонах, що перевіряються.
4. Для врахування реальних рівнів даної забруднюючої речовини при встановленні обмежувальних рівнів та часу, необхідного для впровадження заходів, спрямованих на покращення якості оточуючого повітря, Рада може також встановлювати тимчасову припустиму межу для обмежувального рівня.
Ця межа опускається відповідно до механізмів, які визначаються для кожної забруднюючої речовини, з метою досягти обмежувального рівня не пізніше кінця періоду часу, який має бути визначений для кожної забруднюючої речовини після встановлення зазначеного рівня.
5. Відповідно до Договору ( 994_017 ), Рада приймає закони, передбачені параграфом 1 і положення, викладені в параграфах 3 і 4.
6. Якщо держава-член вживе більш суворих заходів, ніж ті, що викладаються в положеннях параграфа 5, вона інформує про це Комісію.
7. Якщо держава-член має намір встановити обмежувальний рівень чи критичну межу для забруднюючих речовин, не зазначених у Додатку I і в положеннях Співтовариства стосовно якості оточуючого повітря, вона протягом розумного терміну інформує про це Комісію. Комісія протягом розумного терміну дає відповідь стосовно того, чи є необхідність діяти на рівні Співтовариства відповідно до критеріїв, викладених у Додатку III.