1. Маркер повинен складатися з чітко визначеного поєднання хімічних добавок, які додаються під наглядом фіскальних органів перед відпуском нафтопродуктів, про які йдеться, споживачам.
Однак,
- у випадку прямих поставок з іншої держави-члена Співтовариства згідно з домовленістю про призупинення оподаткування поза межами фіскального складу держави-члени Співтовариства можуть вимагати, щоб маркер додавався перед тим, як продукт відправляється з фіскального складу пункту відправлення;
- держави-члени Співтовариства, які вжили цей захід до 1 січня 1996 року, можуть у певних виняткових випадках або ситуаціях дозволяти, щоб маркери додавалися після того, як нафтопродукти, про які йдеться, відпускатимуться споживачам під фіскальним наглядом. Будь-яка держава-член Співтовариства, що застосовуватиме такий захід, має поінформувати про це Комісію. Комісія інформує про цей захід інших держав-члени Співтовариства. У останньому випадку держави-члени Співтовариства можуть повертати акцизний збір, сплачений під час відпуску продукту споживачам;
- Данія може відкласти запровадження маркера найпізніше до моменту остаточного роздрібного продажу, за умови, що товари і надалі підлягатимуть фіскальному контролю.
2. Маркер, що має використовуватися, визначається відповідно до процедури, встановленої у статті 24 Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ).