1. Для здійснення передбачених цією Директивою перевірок держава-член має користуватися контрольним переліком, наведеним у додатку I. Примірник цього переліку або сертифікат на підтвердження результату перевірки, складений органом, що її здійснює, повинен бути наданий водію транспортного засобу для ознайомлення на вимогу з метою спрощення або уникнення, де це можливо, наступних перевірок. Цей параграф не обмежує права держав-членів здійснювати конкретні заходи для детальних перевірок.
2. Перевірки повинні здійснюватися на випадковій основі та охоплювати настільки значну частку дорожньої інфраструктури, наскільки це можливо.
3. Місця, обрані для проведення таких перевірок, повинні давати змогу привести транспортні засоби-порушники у відповідність до вимог або, якщо орган, що проводить перевірку, вважає за потрібне - знерухомити їх на місці або в місці, призначеному для цього згаданим органом, без створення загроз для безпеки.
4. Якщо доцільно та за умови, що це не становить загрози безпеці, зразки транспортованих вантажів може бути відібрано для дослідження в лабораторії, визнаній компетентним органом.
5. Тривалість перевірок не повинна перевищувати обґрунтованого часового проміжку.