1. Залізничне підприємство повинне бути уповноваженим подавати заяви на отримання ліцензії у державі-члені, в якій воно засноване.
2. Держави-члени не видають ліцензії і не подовжують строк їх дії, у випадках коли не виконуються вимоги даної Директиви.
3. Залізничне підприємство, яке відповідає вимогам, закріпленим у цій Директиві, має право на отримання ліцензії.
4. Залізничне підприємство отримує дозвіл на забезпечення залізничних транспортних сполучень, які підпадають під дію цієї Директиви, крім випадків, коли йому видали належну ліцензію для забезпечення таких сполучень.
5. Ліцензія є дійсною по всій території Співтовариства.