1. Держави-члени повинні встановити, що несправедливі умови, що їх використовують у договорі, який продавець або надавач уклав зі споживачем, відповідно до положень, передбачених у їхньому національному праві, не є зобов’язальними для такого споживача, а такий договір повинен далі покладати зообов’язання на сторони за рештою умов, якщо він може продовжувати існувати без таких несправедливих умов.
2. Держави-члени повинні вживати заходів, необхідних для забезпечення того, щоб споживача не було позбавлено захисту, наданого цією Директивою, через вибір права країни, що не є державною-членом, як права, застосовного до договору, якщо такий договір має тісний зв’язок з територією держав-членів.