Ст. 3

Чинна редакція від 05.04.1993 · Директива набрав чинності 16.04.1993

1. Договірну умову, яку не було обговорено в індивідуальному порядку, вважають несправедливою, якщо вона всупереч вимозі щодо добросовісності істотно порушує баланс між правами та обов’язками сторін, що виникають із договору, на шкоду споживачу.

2. Умову завжди вважають такою, що не була обговорена в індивідуальному порядку, якщо її сформували заздалегідь і споживач, таким чином, не міг вплинути на зміст умови, особливо в контексті попередньо сформульованого стандартного договору.

Однак факт обговорення в індивідуальному порядку певних аспектів умови або однієї умови не виключає застосування цієї статті до решти положень договору, якщо загальне оцінювання договору все одно вказує на те, що це попередньо сформульований стандартний договір.

Якщо будь-який продавець або надавач стверджує, що певна стандартна умова була обговорена в індивідуальному порядку, на ньому лежить тягар доведення цього факту.

3. Додаток до цієї Директиви містить невичерпний орієнтовний перелік умов, які можуть вважати несправедливими.