Ця директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 10 листопада 1992 року.
За Раду
Президент
Р. НІДГАМ
Додаток I
Узгоджувальні правила
Валюта, в якій виплачуються зобов'язання страхувальником, визначається відповідно до таких правил:
1. Якщо покриття, надане договором, виражено в конкретних грошових одиницях, вважається, що зобов'язання страхувальника будуть виплачені у тій же валюті.
2. Держави-члени можуть надати компаніям дозвіл не покривати своїх технічних резервів, включаючи математичні резерви, узгоджувальними активами, якщо застосування вищенаведених процедур призведе до того, що компанія буде змушена для того, аби підпорядкуватися узгоджувальному принципу, тримати активи у валюті в розмірі не більше 7% активів, що існують в інших валютах.
3. Держави-члени можуть не вимагати від компаній застосування узгоджувальних принципів у випадку, коли зобов'язання виплачуються у валюті, іншій ніж валюта однієї з держав-членів Співтовариства, якщо інвестиції регламентуються у такій валюті, якщо така валюта підлягає обмеженням щодо передачі, або, якщо з подібних підстав вона не підходить для покриття технічних резервів.
4. Компанії мають право не володіти узгоджувальними активами для покриття розміру, що не перевищує 20% їх зобов'язань у конкретній валюті. Однак загальні активи в усіх валютах взятих разом повинні принаймні дорівнювати загальним зобов'язанням у всіх валютах, взятих разом.
5. Кожна держава-член може забезпечити, що у разі, якщо відповідно до попередніх процедур необхідно покрити зобов'язання активами, вираженими у валюті держави-члена, така вимога також повинна вважається задоволеною, якщо активи виражені в екю.
Додаток II
Інформація для власників полісів
Інформацію, яку необхідно надати власнику поліса перед тим, як буде укладено договір (A) або під час дії договору (B), необхідно подати зрозуміло і точно, у письмовій формі, офіційною мовою держави-члена зобов'язання.
Однак, така інформація може бути наданою іншою мовою, якщо власник поліса звертається з вимогою про це, і законодавство держави-члена дозволяє це, або власник поліса вільний вибирати законодавство, що застосовується.
A. Перед укладенням договору
Інформація про страхову компанію
Інформація про зобов'язання
1. Назва компанії і його організаційно-правова форма.
2. Назва держави-члена, в якій розташований головний офіс і, якщо доцільно, місце розташування представництва або філії, які укладають договір.
3. Адреса головного офісу і, якщо доцільно, то представництва або філії, що укладають договір.
4. Визначення кожного виду страхового відшкодування і кожного опціону
5. Тривалість договору.
6. Засоби припинення договору.
7. Засоби виплати премій і тривалість виплат.
8. Засоби підрахунку і розподілу винагород.
9. Вказівка на суму, що повертається особі, яка відмовилася від страхового полісу, і про суму, що виплачується, а також міра, до якої вони гарантуються.
10. Інформація про премії на кожне страхове відшкодування, як головне, так і додаткове, якщо це доцільно.
11. Для страхових полісів, пов'язаних з пайовим трестом, визначення паїв, з якими пов'язане страхове відшкодування.
12. Вказівка на характер основних активів для полісів, пов'язаних з пайовим трестом.
13. Умови застосування періоду між подачею заявки на емісію цінних паперів і пропонування їх публіці.
14. Загальна інформація про оподаткування, що застосовується до такого виду поліса.
15. Умови подачі скарг щодо договорів власниками полісів, тими, хто застрахував життя або бенефіціарами на основі договору, включаючи, якщо доцільно, існування органу, що займається скаргами, не завдаючи шкоди праву розпочати процесуальні дії.
16. Законодавство, що застосовується до договору, якщо сторони не мають вільного вибору, або якщо сторони вільні вибирати таке законодавство, то законодавство, яке пропонує вибрати страховик.
В. Впродовж дії договору
Крім умов полісу, як загальних, так і спеціальних, власник полісу повинен одержати подану нижче інформацію впродовж терміну дії договору.
Інформацію про страхову компанію
Інформацію про зобов'язання
1. Будь-яку зміну в назві компанії, його організаційно-правовій формі або адресі його головного офісу і, якщо доцільно, представництва або філії, що уклали договір.
2. Всю інформацію, перелічену у пунктах (4) - 12 A внаслідок зміни в умовах полісу або внаслідок внесення змін та доповнень до законодавства, що застосовується до договору.
3. Кожного року інформацію про стан винагород.
Офіційний журнал L 360, 9.12.1992, p.1;
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.