1. Держави-члени вимагають від будь-якої фізичної або юридичної особи, яка пропонує, безпосередньо або опосередковано, отримати істотну участь у страховій компанії, спочатку поінформувати компетентні органи держави-члена походження, вказавши на розмір прогнозованої участі. Така особа також повинна повідомити компетентні органи держави-члена походження, якщо вона має намір збільшити розмір істотної участі таким чином, щоб співвідношення прав голосу або капіталу, яким вона володіє, досягло 20, 33 або 50%, або таким чином, щоб страхова компанія стала її дочірньою компанією. Такі компетентні органи держави-члена походження можуть щонайдовше впродовж трьох місяців від дня повідомлення, про яке йдеться у першому підпункті, заперечити проти такого плану, якщо з огляду на потребу забезпечення правильного і розсудливого управління страховою компанією вони не задоволені кваліфікацією особи, про яку йдеться у першому підпункті. Якщо вони не заперечують проти такого плану, вони можуть встановити максимальний термін його імплементації.
2. Держави-члени вимагають від будь-якої фізичної або юридичної особи, яка має намір розпорядитися безпосередньо чи опосередковано істотною участю в страховій компанії, спочатку повідомити компетентні органи держави-члена походження, вказавши на розмір своєї передбаченої участі. Така особа повинна також належним чином поінформувати компетентні органи, якщо вона має намір знизити свою кваліфіковану участь таким чином, щоб співвідношення прав голосу або капіталу, яким вона володіє, знизилося нижче 20, 33 або 50%, або таким чином, щоб страхова компанія перестала бути її дочірньою компанією.
3. Дізнавшись про них, страхові компанії інформують компетентні органи держав-членів походження про будь-яке придбання або передачу участі в їхньому капіталі, що призводить до того, що участь перевищує або знижується нижче одного з порогів, про які йдеться в пунктах 1 і 2.
Вони також, принаймні один раз на рік, подають прізвища акціонерів та учасників, що володіють істотною участю, та розміри такої участі, які, наприклад, містяться в інформації, одержаній на щорічних загальних зборах акціонерів і учасників, або внаслідок дотримання постанов, які стосуються компаній, зареєстрованих на товарних біржах.
4. Держави-члени вимагають, щоб у випадку, коли вплив, який мають особи, про яких йдеться у пункті 1, ймовірно шкодитиме розсудливому і правильному управлінню страховою компанією, щоб компетентні органи держави-члена походження вживали відповідних заходів з метою покласти край такій ситуації. Такі заходи можуть складатися, наприклад, із заборонного рішення суду, санкцій проти директорів та управлінського складу або призупинення користування правом голосу, що випливає з акцій, якими володіють відповідні акціонери або учасники.
Схожі заходи застосовуються по відношенню до фізичних або юридичних осіб, які не виконують зобов'язання наперед надавати інформацію відповідно до пункту 1. Якщо участь придбано незважаючи на протидію компетентних органів, держави-члени, незалежно від будь-яких інших санкцій, яких буде вжито, забезпечують як призупинення використання відповідних прав голосу, так і визнання поданих голосів недійсними, або ж можливість їхнього анулювання.