Нижченаведені держави-члени можуть застосовувати знижену ставку податку, яка є нижчою за мінімальну ставку, але не може становити менше, ніж 50% стандартної державної ставки податку на етиловий спирт при застосуванні до таких продуктів:
1. З урахуванням таких умов, які вони повинні встановити, щоб забезпечити справедливе застосування статей 4, 9a, 13a, 18a і статті 22(1), (2) і (3) цієї Директиви, держави-члени повинні надавати незалежним малим виробникам, що ведуть господарську діяльність на їхній території, на їхню вимогу річні сертифікати, що підтверджують їхні річні обсяги виробництва, як визначено у згаданих статтях, якщо застосовно, та відповідність незалежного малого виробника критеріям, визначеним у статтях 4(2), 9a(2), 13a(4), 18a(3) і 22(2) цієї Директиви, якщо застосовно. Адміністративні документи про рух товарів згідно з главою IV або V Директиви 2008/118/ЄС повинні посилатися на такі сертифікати, зазначені в цьому параграфі.
1. У Французькій Республіці - на ром, як визначено у Статті 1 (4) (a) Регламенту (ЄЕС) N 1576/89, виготовлений із цукрової тростини, зібраної на місці виробництва, як визначено у Статті 1 (3) (1) того Регламенту, що має вміст летких речовин, за виключенням етилового та метилового спиртів, який дорівнює або перевищує 225 грамів на гектолітр чистого спирту, а також фактичною алкогольною міцністю, що дорівнює або перевищує 40% об.;
2. Незважаючи на параграф 1 цієї статті, держави-члени можуть згідно з умовами, які вони повинні встановити, щоб забезпечити чітке та справедливе застосування цієї статті та запобігання будь-яким ухилянням, уникненням або зловживанням, дозволяти незалежним малим виробникам, згаданим у статтях 4(1), 9a(1), 13a(1), 18a(1) і 22(1), які ведуть господарську діяльність на їхній території, проводити самостійну сертифікацію своєї відповідності критеріям, визначеним у статтях 4(2), 9a(2), 13a(4), 18a(3) і 22(2), якщо застосовно, а також своїх загальних річних обсягів виробництва, зазначених у цих статтях.
2. У Грецькій Республіці - на спиртні напої з анісовим ароматизатором, які визначені у Регламенті (ЄЕС) N 1576/89 як такі, що не мають кольору, а вміст цукру яких дорівнює 50 грамів на літр або є меншим, і в яких принаймні 20% алкогольної міцності кінцевого продукту складається із спирту, ароматизованого у результаті дистиляції у традиційних мідних спиртогінних установках з потужністю 1000 літрів та менше.
3. Держави-члени, згідно з умовами, які вони повинні встановити, щоб забезпечити чітке та справедливе застосування цієї статті та запобігання будь-яким ухилянням, уникненням або зловживанням, повинні визнавати сертифікати виробників, згаданих у статтях 4(1), 9a(1), 13a(1), 18a(1) і 22(1), видані іншою державою-членом, окрім як за належним чином обґрунтованих обставин.
4. Комісія ухвалює імплементаційні акти, якими встановлює:
(a) форму сертифіката, згаданого у параграфі 1;
(b) форму покликання на такий сертифікат в адміністративному документі про рух товарів згідно з главою IV або V Директиви 2008/118/ЄС; та
(c) вимоги щодо складання адміністративного документа про рух товарів згідно з главою IV або V Директиви 2008/118/ЄС у випадку самостійної сертифікації.
Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 28a(2).