1. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки податку, які можуть диференціюватися згідно з річним обсягом виробництва відповідних виробників, до проміжних продуктів, що виготовляються незалежними малими виробниками, у таких межах:
- знижені ставки не застосовуються до підприємств, що виробляють сумарно більше 250 гл таких напоїв на рік;
- знижені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну ставку, не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50% від стандартної національної ставки для проміжних продуктів.
2. Держави-члени можуть обмежувати застосування цієї статті до окремих типів проміжних продуктів.
3. Для цілей цієї статті термін «незалежний малий виробник» означає такого виробника проміжних продуктів, який є юридично й економічно незалежним від будь-якого іншого виробника проміжних продуктів, розташований на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого виробника, та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або більше малих виробників співпрацюють, і їхній сукупний річний обсяг виробництва не перевищує 250 гл, такі виробники можуть розглядатися як єдиний незалежний малий виробник.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-які знижені ставки податку, які вони можуть вводити, однаково застосовувалися до проміжних продуктів, які постачаються на їхні території незалежними малими виробниками, розташованими в інших державах-членах. Зокрема, вони повинні забезпечити, щоб жодне окреме постачання з інших держав-членів не підлягало оподаткуванню за ставкою, більшою за ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого в такій державі-члені.
СЕКЦІЯ V
ЕТИЛОВИЙ СПИРТ
Сфера застосування