1. У відповідних випадках товари, що підлягають акцизному збору та випущені для споживання, можуть на вимогу торгівця, який здійснює свій бізнес, підлягати відшкодуванню акцизного збору податковими органами держави-члена, де вони були випущені для споживання, якщо вони не призначаються для споживання у цій державі-члені.
Однак, держави-члени можуть відхиляти вимоги про відшкодування, якщо такі вимоги не відповідають стандартним критеріям, встановленим ними.
2. При застосуванні пункту 1 застосовуються наступні положення:
(a) до відправки товарів відправник повинен звернутися з вимогою про відшкодування до компетентних органів своєї держави-члена та представити доказ фактичної сплати акцизного збору. При цьому компетентні органи не можуть відмовляти у відшкодуванні лише на підставі не представлення документа, підготовленого тими ж органами, які засвідчили факт сплати;
(b) рух товарів, про який йдеться у підпункті (a), має супроводжуватися представленням документа, визначеного у статті 18 (1);
(c) відправник передає компетентним органам своєї держави-члена повернутий екземпляр документа, про який йдеться у пункті (b), відповідно заповнений одержувачем, який повинен супроводжуватися документом, що підтверджує факт сплати акцизного збору у держави споживання або має містити наступні відомості: - адресу офісу відповідних податкових органів держави призначення; - дату прийняття декларації таким офісом разом з реєстраційним номером такої декларації;
(d) товари, що підлягають сплаті акцизного збору та випущені для споживання у певній державі-члені і мають податкову відмітку або національний знак ідентифікації цієї держави-члена, можуть підлягати відшкодуванню акцизного збору від податкових органів держав-членів, які видали такі податкові відмітки чи національні знаки ідентифікації, за умови, що податкові органи держави-члена, яка їх випустила, здійснили відповідні заходи для знищення таких знаків.
3. У випадках, про які йдеться у статті 7, держава відправлення повинна відшкодовувати суму акцизного збору, якщо такий акцизний збір був попередньо сплачений у державі призначення згідно з процедурою, викладеною у статті 7 (5).
Однак, держави-члени можуть відхиляти вимогу про відшкодування, якщо така вимога не відповідає стандартним критеріям, встановленим ними.
4. У випадках, про які йдеться у статті 8 (b) держава відправлення повинна на вимогу постачальника відшкодовувати суму сплаченого акцизного збору, якщо такий постачальник виконав процедури, зазначені у статті 10 (3). Однак, держава-член може відхиляти вимогу про відшкодування, якщо така вимога не відповідає встановленим стандартним критеріям. Якщо постачальник є уповноваженим управляючим складом, держави-члени можуть домовлятися про застосування спрощеної процедури відшкодування.
5. Податкові органи кожної держави-члена визначають процедури та методи контролю за відшкодуванням, які здійснюються на їхніх територіях. Держави-члени забезпечують, щоб відшкодування сум акцизного збору не перевищували фактично сплачених сум.
Звільнення від податку