1. Не завдаючи шкоди положенням статті 6 (1), держави-члени можуть вимагати, щоб товари, випущені для споживання на їхній території, мали податкові відмітки або національні знаки ідентифікації, що використовуються для фіскальних цілей.
2. Від будь-якої держави-члена, яка вимагає використання податкових відміток або національних знаків ідентифікації, зазначених у пункті 1, може вимагатися їхнє надання уповноваженим управляючим складами інших держав-членів. Однак, кожна держава-член може вимагати, щоб фіскальні знаки були доступні податковому представнику, уповноваженому податковими органами такої держави-члена.
Держави-члени забезпечують, щоб процедура, яка стосується таких знаків, не створювала перешкод для вільного руху товарів, що підлягають сплаті акцизного збору.
3. Податкові відмітки або ідентифікаційні знаки, у значенні положень пункту 1, є дійсними у державі-члені, яка їх видає.
Однак, між державами-членами можуть існувати домовленості про взаємне визнання таких знаків.
4. Нафтопродукти можуть зберігатися, транспортуватися або використовуватися в Ірландії в інших, ніж цистерни, засобах, що перевозяться автодорожніми транспортними засобами, дозволених для використання неякісного палива тільки у разі їхньої відповідності вимогам контролю та відміткам цієї держави.
5. Рух товарів у межах Співтовариства, які мають податкові відмітки та національні знаки ідентифікації держави-члена у значенні пункту 1 та призначені для продажу у цій державі-члені та знаходяться на території іншої держави-члена, відбувається за наявності супроводжуючих документів, передбачених положеннями статті 18 (1) та (3) або у випадках, передбачених положеннями статті 5 (2).
Відшкодування