Право на розповсюдження
1. Держави-члени передбачають:
- для виконавців, щодо фіксації їхнього виконання,
- для виробників фонограм, щодо їхніх фонограм,
- для продюсерів першої фіксації фільмів відносно оригіналів та копій їхніх фільмів та
- для організацій мовлення щодо фіксації їхніх передач, як зазначено в статті 6 (2),
виняткове право зробити доступними ці об'єкти, включаючи їхні копії, для публіки за допомогою торгівлі або іншого способу, надалі визначеного як "право на розповсюдження".
2. Право на розповсюдження є невичерпним у Співтоваристві відносно об'єкта, як зазначено в пункті 1, окрім випадку, коли перший продаж такого об'єкта в Співтоваристві зроблений особою, що володіє авторськими правами або з його участю.
3. Право на розповсюдження не завдає шкоди спеціальним положенням Глави I, зокрема статті 1 (4).
4. Право на розповсюдження може надаватися, передаватися або підлягати видачі договірних ліцензій.