1. Для цілей частини 2 держави-члени можуть до 31 грудня 1993 року визначити менш уразливі зони відповідно до критеріїв, встановлених в Додатку II.
2. Стоки агломерацій з п.е. від 10 000 до 150 000 в прибережні морські води та агломерацій з п.е. від 2 000 до 10 000 в естуарії, розташовані в регіонах, описаних в частині 1, можуть піддаватися менш ретельній обробці, ніж описано в статті 4, за умови, що:
- ці стоки піддаватимуться хоча б первинній обробці, як визначено в частині 7 статті 2 згідно з процедурами контролю, встановленими в частині D Додатку I,
- всебічні дослідження покажуть, що ці стоки не матимуть негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Держави-члени надають Комісії всю необхідну інформацію стосовно вищезгаданих досліджень.
3. Якщо Комісія вважає, що умови, визначені в частині 2, не виконані, вона повинна подати Комітету відповідну пропозицію.
4. Держави-члени не рідше одного разу на чотири роки поновлюють перелік менш уразливих зон.
5. Держави-члени в семирічний термін після того, як зону буде виключено з переліку менш уразливих, забезпечують виконання в цьому регіоні відповідних вимог частини 4 та 5.