1. Держави-члени повинні припускати відповідність установок і оснащення зазначеним у Статті 3 істотним вимогам, якщо вони відповідають:
a) національним стандартам, що застосовуються до них та впроваджують гармонізовані стандарти, номери яких були опубліковані в Офіційному Журналі Європейського Співтовариства.
Держави-члени публікують відповідні номери цих національних стандартів;
b) національним стандартам, що застосовуються до них, зазначеним у пункт 2, якщо в цій галузі не існує гармонізованих стандартів.
2. Держави-члени повинні передати до Комісії тексти своїх національних стандартів, зазначених у пункті 1 (b), які, на їх думку, відповідають істотним вимогам, зазначеним у Статті 3. Комісія направляє ці національні стандарти іншим державам-членам. Згідно з процедурою, передбаченою у Статті 6 (2), вона інформує держави-члени про ті національні стандарти, які вважаються відповідними істотним вимогам, названим у Статті 3.