Цю Директиву адресовано державам-членам.
Здійснено в Люксембурзі, 29 червня 1990 р.
Від імені Ради
Президент М. Сміт
Додаток I
Важливі вимоги (попередні зауваження)
Зобов'язання, що випливають з важливих (істотних) вимог до установок, викладених у цьому Додатку, також застосовуються до оснащення, з яким пов'язані відповідні ризики.
1. Загальні умови
1.1. Установки повинні бути сконструйовані і побудовані так, щоб вони працювали безпечно і не являли собою небезпеки для людей, свійських тварин або майна, за умови нормальної експлуатації, визначеної у Статті 1 (4) цієї Директиви.
1.2. При розміщенні на ринку всі установки повинні:
- супроводжуватись технічними інструкціями для тих, хто їх встановлює,
- супроводжуватись інструкціями по експлуатації та технічному обслуговуванню, призначеними для користувача,
- мати відповідні попереджувальні позначення, які також мають наноситись на упаковку.
Інструкції та попереджувальні позначення повинні виконуватись офіційною мовою або офіційними мовами держав-членів призначення.
1.2.1. Технічні інструкції, призначені для тих, хто їх встановлює, повинні містити всі інструкції щодо установки, регулювання та технічного обслуговування, необхідні для забезпечення правильного виконання цих робіт і безпечної експлуатації установки. Зокрема, ці інструкції повинні зазначати:
- тип газу, що застосовується,
- тиск подачі газу, що застосовується,
- необхідний потік свіжого повітря,
- подачу повітря для спалювання,
- запобігання утворенню небезпечних сумішей неспаленого газу в установках, не обладнаних пристроєм, зазначеним у пункті 3.2.3,
- умови розсіювання продуктів згоряння,
- для печей з вентиляційним дуттям і нагрівальних приборів, призначених для обладнання такими печами, - їхні характеристики, вимоги щодо монтажу з метою сприяння виконанню істотних вимог, що стосуються змонтованих установок, а також, якщо доцільне, список комбінацій, рекомендованих виробником.
1.2.2. Інструкції по експлуатації та технічному обслуговуванню, призначені для користувача, повинні містити всю інформацію щодо безпечної експлуатації та, зокрема, звертати увагу користувача на будь-які обмеження у використанні.
1.2.3. Попереджувальні позначення на установці та її упаковці повинні чітко визначати тип використовуваного газу, тиск його подачі та будь-які обмеження щодо використання, зокрема, про те, що установка має розташовуватись лише у місцях з достатньою вентиляцією.
1.3. Оснащення, яке має складати частину установки, повинне конструюватись та вироблятись так, щоб воно правильно працювало за призначенням при його установці згідно з інструкціями по установці.
Разом з оснащеннями повинні надаватись інструкції по установці, регулюванню, експлуатації та технічному обслуговуванню.
2. Матеріали
2.1. Матеріали повинні відповідати призначенню та витримувати технічні, хімічні та термічні умови, яким вони, як передбачається, можуть піддаватись.
2.2. Важливі для безпеки властивості матеріалів повинні гарантуватись виробником або постачальником установки.
3. Конструкція і виготовлення
3.1. Загальні положення
3.1.1. Установки повинні виготовлятись так, щоб протягом нормальної їх експлуатації не було ймовірним виникнення нестабільності, викривлення, поломки або зносу, що зменшують їх безпеку.
3.1.2. Конденсат, що утворюється на початку та/або в процесі експлуатації, не повинен негативно впливати на безпеку установок.
3.1.3. Конструкція і виготовлення установок повинні бути такими, щоб мінімізувати ризик вибуху у випадку виникнення вогню зовнішнього походження.
3.1.4. Конструкція установок повинна запобігати прониканню води та непридатного повітря у газове коло.
3.1.5. Робота установок повинна залишатись безпечною у випадку нормального коливання у допоміжному джерелі енергії.
3.1.6. Ненормальне коливання чи збій у допоміжному джерелі енергії або відновлення її постачання не повинні призводити до небезпечної ситуації.
3.1.7. Конструкція та виготовлення установок повинні запобігати ризикам електричного походження. У сферах застосування відповідність цілям безпеки стосовно ризиків, пов'язаних з електричною енергією, як визначено у Директиві 73/23/ЄЕС ( 994_a83 )(1), рівноцінна виконанню цієї вимоги.
_______________ (1) OJ No L 77, 26.3.1973, p. 29.
3.1.8. Усі частини установки, що перебувають під тиском, повинні витримувати механічні та термічні навантаження, яким вони піддаються, без деформацій, що негативно впливають на безпеку.
3.1.9. Конструкція та виготовлення установок повинні бути такими, щоб відмова захисного, регулюючого пристрою або пристрою управління не призводила до небезпечної ситуації.
3.1.10. Якщо установка обладнана захисними пристроями та пристроями управління, функціонування пристроїв управління не повинно блокувати функціонування захисних пристроїв.
3.1.11. Усі частини установок, які зафіксовані або відрегульовані на етапі виробництва та які не повинні замінюватись користувачем чи особою, яка здійснює установку, повинні бути належним чином захищені.
3.1.12. Важелі та інші пристрої управління та контролю повинні бути чітко позначені (марковані) та забезпечуватись відповідними інструкціями для запобігання помилці при поводженні. Їх конструкція повинна виключати помилкову маніпуляцію.
3.2. Випуск неспаленого газу
3.2.1. Конструкція установок повинна бути такою, щоб швидкість витоку газу не була небезпечною.
3.2.2. Конструкція установок повинна бути такою, щоб випуск газу при запаленні, повторному запаленні та після зникнення полум'я був обмеженим, та, таким чином, відверталось небезпечне накопичення неспаленого газу в установці.
3.2.3. Установки, призначені для використання у приміщеннях та жилих кімнатах, повинні бути обладнані спеціальним пристроєм, що запобігає небезпечному накопиченню неспаленого газу в таких приміщеннях і кімнатах.
Установки, не обладнані такими пристроями, повинні використовуватись лише в зонах із достатньою вентиляцією для запобігання небезпечному накопиченню неспаленого газу.
Держави-члени можуть визначати на своїй території умови достатньої вентиляції для розташування таких установок, враховуючи їх особливості.
Великі кухонні установки та установки, де використовується газ, що містить токсичні компоненти, повинні бути обладнані зазначеними пристроями.
3.3. Запалення
Конструкція установок повинна забезпечувати за нормальної експлуатації:
- плавне запалення і повторне запалення,
- забезпечується перехресне освітлення.
3.4. Горіння
3.4.1. За нормальної експлуатації конструкція установок повинна забезпечувати стабільність полум'я та відсутність у продуктах згоряння неприйнятних концентрацій шкідливих для здоров'я речовин.
3.4.2. Конструкція установок повинна забезпечувати за нормальної експлуатації відсутність випадкового випуску продуктів згоряння.
3.4.3. Конструкція установок, з'єднаних з димоходом для відведення продуктів згоряння, повинна бути такою, щоб за умов ненормальної тяги у приміщення не випускалися у небезпечній кількості продукти згоряння.
3.4.4. Нецентралізовані бездимохідні домашні нагрівальні установки та бездимохідні пристрої швидкого нагрівання води не повинні спричиняти виникнення у відповідній кімнаті чи приміщенні концентрацій монооксиду вуглецю, які можуть являти собою загрозу здоров'ю осіб, які піддаються його дії, враховуючи передбачувану тривалість такої дії.
3.5. Раціональневикористання нергії
Конструкція установок повинна забезпечувати раціональне використання енергії, що відповідає рівню техніки та враховує аспекти безпеки.
3.6. Температури
3.6.1. Частини установок, що призначені для розміщення на близькій відстані від підлоги чи інших поверхонь, не повинні нагріватись до температур, що являють собою небезпеку для ділянок навколо них.
3.6.2. Температура поверхонь ручок і важелів установок, які має застосовувати користувач, повинна бути безпечною для нього.
3.6.3. Температура поверхонь зовнішніх частин установок, призначених для домашнього застосування, за винятком поверхонь чи частин, пов'язаних з передачею тепла, у робочому режимі не повинна бути небезпечною для користувача та, зокрема, дітей, час реагування яких повинен братись до уваги.
3.7. Харчові продукти та вода для гігієнічних цілей
Без обмеження правил Співтовариства у цій галузі, матеріали та компоненти, що застосовуються у виробництві установок, які можуть контактувати з харчовими продуктами і водою, що використовується для гігієнічних цілей, не повинні погіршувати їх якість.
Додаток II
Процедура сертифікації відповідності
1. Перевірка типу ЄС
1.1. Перевірка типу ЄС - це та частина процедури, коли призначений орган перевіряє та засвідчує те, що установка, яка представляє продукцію, що розглядається, відповідає положенням даної Директиви, що застосовується.
1.2. Заявка на перевірку типу подається виробником або його уповноваженим представництвом, яке знаходиться у межах Співтовариства, до одного призначеного органу.
1.2.1. Заявка повинна містити:
- найменування та адресу виробника і, якщо заявка подається уповноваженим представництвом, його найменування та адресу,
- письмову декларацію того, що заявку не було подано до іншого призначеного органу,
- конструкторську документацію, як описано у Додатку IV.
1.2.2. Виробник повинен надати у розпорядження призначеного органу установку, яка представляє продукцію, що розглядається (тут і далі - "тип"). Призначений орган може вимагати надання інших зразків типу, якщо це необхідне для програми випробувань.
Тип може додатково представляти варіанти продукції за умови, що ці варіанти не мають характеристик, що відрізняються за типами ризику.
1.3. Призначений орган повинен:
1.3.1. перевірити конструкторську документацію та підтвердити, що тип було виготовлено згідно з конструкторською документацією, і визначити елементи, які були сконструйовані відповідно до застосовних положень стандартів, про які йдеться у Статті 5, та істотних вимог цієї Директиви;
1.3.2. провести або забезпечити проведення відповідних обстежень та/або випробувань з метою перевірки відповідності рішень, використаних виробником, істотним вимогам у випадках, коли стандарти, зазначені у Статті 5, не застосовувались;
1.3.3. провести або забезпечити проведення відповідних обстежень та/або випробувань з метою перевірки ефективного застосування стандартів, якщо виробник мав вибір це зробити, таким чином, гарантуючи відповідність істотним вимогам.
1.4. Якщо тип задовольняє положенням цієї Директиви, призначений орган повинен видати заявникові сертифікат перевірки типу ЄС. Сертифікат повинен містити висновки перевірки, умови (якщо є) його чинності, необхідні дані щодо ідентифікації ухваленого типу та (якщо потрібний) опис його функціонування. До сертифікату додаються відповідні технічні елементи, такі як креслення та діаграми.
1.5. Призначений орган повинен негайно поінформувати інші призначені органи про видачу сертифікату перевірки типу ЄС та будь-які доповнення до зазначеного типу, названі у пункті 1.7. Вони можуть одержати копію сертифікату перевірки типу ЄС та/або доповнень, а також, на обгрунтовану вимогу можуть одержати копію Додатків до сертифікату та звітів про проведені перевірки й випробування.
1.6. Призначений орган, який відмовляє у видачі сертифікату перевірки типу ЄС чи відкликає його, повинен поінформувати державу-члена, яка його призначила, та інші призначені органи, наводячи причини такого рішення.
1.7. Заявник повинен інформувати призначений орган, який видав сертифікат перевірки типу ЄС, про всі модифікації ухваленого типу, які можуть вплинути на відповідність істотним вимогам.
Модифікації ухваленого типу повинні додатково ухвалюватись призначеним органом, який видав сертифікат перевірки типу ЄС, якщо ці зміни впливають на виконання істотних вимог або на визначені умови експлуатації установки. Додаткове ухвалення надається у формі додатка до первісного сертифікату перевірки типу ЄС.
2. Декларація відповідності типу ЄС
2.1. Декларація відповідності типу ЄС - це та частина процедури, за допомогою якої виробник декларує, що установки відповідають типу, зазначеному в сертифікаті перевірки типу ЄС, та задовольняють істотним вимогам цієї Директиви, що застосовується. Виробник повинен наносити на кожну установку знак ЄС та складати письмову декларацію відповідності. Декларація відповідності може стосуватись однієї чи кількох установок та має зберігатись у виробника. Знак ЄС повинен супроводжуватись ідентифікаційним символом призначеного органу, відповідального за проведення вибіркових перевірок, названих у пункті 2.3.
2.2. Виробник повинен вживати всіх необхідних заходів для того, щоб виробничий процес, включаючи перевірки та випробовування готової продукції, забезпечував однорідність продукції та відповідність установок типу, описаному в сертифікаті перевірки типу ЄС, та вимогам цієї Директиви, що застосовується до них. Вибраний виробником призначений орган повинен проводити вибіркові перевірки установок, як визначено у пункті 2.3.
2.3. Перевірки установок на місці проводяться призначеним органом у випадковому порядку з інтервалом у один рік чи менше. Повинна перевірятися достатня кількість установок і проводитися відповідні випробування, визначені у застосованих стандартах, про які йдеться у Статті 5, або еквівалентні ним випробування з метою забезпечення виконання відповідних істотних вимог цієї Директиви. У кожному конкретному випадку призначений орган визначає, чи потрібно проводити ці випробування повністю або частково. У разі відбракування однієї чи кількох установок призначений орган вживає відповідних заходів для запобігання їх продажу.
3. Декларація відповідності типу ЄС (гарантія якості виробництва)
3.1. Декларація відповідності типу ЄС (гарантія якості виробництва) - це процедура, за допомогою якої виробник, який виконує зобов'язання за пунктом 3.2, декларує, що установки відповідають типу, зазначеному в сертифікаті перевірки типу ЄС, та задовольняють застосовним до них істотним вимогам цієї Директиви. Виробник повинен наносити на кожну установку знак ЄС та складати письмову декларацію відповідності. Ця декларація відповідності може стосуватись однієї чи кількох установок та має зберігатись у виробника. Знак ЄС повинен супроводжуватись ідентифікаційним символом призначеного органу, відповідального за наглядом за знаком ЄС.
3.2. Виробник повинен застосовувати систему якості, яка забезпечує відповідність установок типу, описаному в сертифікаті перевірки типу ЄС, та застосовним до них істотним вимогам цієї Директиви. Виробник підпадає під нагляд за знаком ЄС, як це визначено у пункті 3.4.
3.3. Система якості
3.3.1. Виробник повинен подати до вибраного ним призначеного органу заявку на ухвалення його системи якості, пов'язаної з установками, що розглядаються.
Заявка повинна містити:
- документацію системи якості,
- зобов'язання виконувати зобов'язання, пов'язані із затвердженою системою якості,
- зобов'язання додержуватися затвердженої системи якості для забезпечення її сталої придатності та ефективності,
- документацію, що стосується ухваленого типу, та копію сертифікату перевірки типу ЄС.
3.3.2. Усі прийняті виробником елементи, вимоги та положення повинні документуватись у систематичний та логічний спосіб у формі заходів, процедур та письмових інструкцій. Документація системи якості повинна забезпечувати єдине тлумачення програм, планів, посібників і записів з питань якості. Зокрема, вона повинна містити адекватний опис:
- цілей якості, організаційної структури, повноважень та зобов'язань керівництва щодо якості установок,
- виробничих процесів, методів контролю та забезпечення якості та систематичних заходів, які будуть вживатись,
- перевірок і випробувань, які проводились перед, під час і після виробництва, та частоти їх проведення,
- способу моніторингу досягнення необхідної якості установок та ефективності функціонування системи якості.
3.3.3. Призначений орган перевіряє та оцінює систему якості з метою визначення того, чи задовольняє вона викладеним у пункті 3.3.2 вимогам. Він передбачає виконання зазначених вимог для тих систем якості, які застосовують відповідний гармонізований стандарт.
Він інформує про своє рішення виробника та інші призначені органи. Повідомлення виробникові має містити висновки за результатами перевірки, найменування й адресу призначеного органу та обгрунтоване рішення щодо оцінки установок, які розглядались.
3.3.4. Виробник повинен інформувати призначений орган, який затвердив систему якості, про оновлення системи якості, пов'язані із змінами навколо неї, наприклад, новими технологіями і концепціями якості.
Призначений орган повинен перевірити запропоновані модифікації та прийняти рішення про те, чи задовольняє модифікована система якості відповідним положенням, або її необхідно переглянути. Він інформує виробника про своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки за результатами перевірки та обгрунтоване рішення щодо оцінки.
3.3.5. Призначений орган, що відкликає ухвалення системи якості, повинен поінформувати інші призначені органи, наводячи причини свого рішення.
3.4. Нагляд за знаком ЄС
3.4.1. Мета нагляду за знаком ЄС полягає в забезпеченні належного виконання виробником зобов'язань, що випливають із затвердженої системи якості.
3.4.2. Виробник повинен забезпечити призначеному органу доступ з метою перевірки у місця виробництва, перевірки, тестування та зберігання та надання усієї необхідної інформації, зокрема:
- документації системи якості,
- записів щодо якості, таких як звіти за результатами перевірок і дані випробувань, даних калібрування, звітів про перевірку кваліфікації персоналу тощо.
3.4.3. Призначений орган повинен здійснювати перевірку, принаймні, один раз на два роки для забезпечення додержання та застосування виробником затвердженої системи якості та надавати виробникові свій звіт за результатами перевірки.
3.4.4. Крім того, призначений орган може наносити несподівані візити виробникові. Під час таких візитів призначений орган може проводити випробування установок чи забезпечувати їх проведення. Він надає виробникові звіт про перевірку та (якщо мали місце) звіт про випробування.
3.4.5. За вимогою виробник надає звіт зазначеного органу.
4. Декларація відповідності типу ЄС (гарантія якості продукції)
4.1. Декларація відповідності типу ЄС (гарантія якості продукції) - це та частина процедури, за допомогою якої виробник, який виконує зобов'язання за пунктом 4.2, декларує, що установки відповідають типу, зазначеному в сертифікаті перевірки типу ЄС, та задовольняють застосовним до них істотним вимогам цієї Директиви. Виробник повинен наносити на кожну установку знак ЄС та складати письмову декларацію відповідності. Ця декларація відповідності може стосуватися однієї чи кількох установок та має зберігатись у виробника. Знак ЄС повинен супроводжуватись ідентифікаційним символом призначеного органу, відповідального за нагляд за знаком ЄС.
4.2. Виробник застосовує затверджену систему якості при кінцевій перевірці установок та випробуваннях, зазначених у пункті 4.3, та підпадає під нагляд за знаком ЄС, як визначено у пункті 4.4.
4.3. Система якості
4.3.1. Відповідно до цієї процедури виробник повинен подати до вибраного ним призначеного органу заявку на ухвалення його системи якості для відповідних установок.
Заявка повинна містити:
- документацію системи якості,
- зобов'язання виконувати зобов'язання, пов'язані із затвердженою системою якості,
- зобов'язання додержуватися затвердженої системи якості для забезпечення її сталої придатності та ефективності,
- документацію, що стосується ухваленого типу, та копію сертифікату перевірки типу ЄС.
4.3.2. У рамках системи якості повинна перевірятись кожна установка і проводитися відповідні випробування, що визначені у застосовних стандартах, про які йдеться у Статті 5, або еквівалентні ним випробування з метою перевірки виконання відповідних істотних вимог цієї Директиви.
Усі прийняті виробником елементи, вимоги та положення повинні документуватись у систематичний та логічний спосіб у формі заходів, процедур та письмових інструкцій. Документація системи якості повинна забезпечувати єдине тлумачення програм, планів, посібників і записів з питань якості.
Зокрема, документація системи якості повинна містити адекватний опис:
- цілей якості, організаційної структури, повноважень і зобов'язань керівництва щодо якості установок,
- перевірок і випробувань, що мають проводитись після виробництва,
- метод перевірки ефективності дії системи якості.
4.3.3. Призначений орган перевіряє та оцінює систему якості з метою визначення того, чи задовольняє вона викладеним у пункті 4.3.2 вимогам. Він передбачає виконання зазначених вимог для тих систем якості, які застосовують відповідний гармонізований стандарт. Він інформує про своє рішення виробника та інші призначені органи. Повідомлення виробникові має містити висновки за результатами перевірки, найменування й адресу призначеного органу та обгрунтоване рішення щодо оцінки установок, які розглядались.
4.3.4. Виробник повинен інформувати призначений орган, який затвердив систему якості, про будь-які адаптації, які стали необхідними для системи якості, наприклад, через нові технології та концепції якості.
Призначений орган повинен перевірити запропоновані зміни та прийняти рішення про те, чи задовольняє змінена система якості відповідним положенням, або її необхідно переглянути. Він інформує виробника про своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки за результатами перевірки та обгрунтоване рішення щодо оцінки.
4.3.5. Призначений орган, що відкликає ухвалення системи якості, повинен поінформувати інші призначені органи, наводячи причини свого рішення.
4.4. Нагляд за знаком ЄС
4.4.1. Мета нагляду за знаком ЄС полягає в забезпеченні належного виконання виробником зобов'язань, що випливають із затвердженої системи якості.
4.4.2. Виробник повинен забезпечити призначеному органу доступ з метою перевірки у місця перевірки, тестування та зберігання, а також надання усієї необхідної інформації, зокрема:
- документації системи якості,
- записів щодо якості, таких як звіти за результатами перевірок і дані випробувань, дані калібрування, звітів про перевірку кваліфікації персоналу тощо.
4.4.3. Призначений орган повинен здійснювати перевірку, принаймні, один раз у два роки для забезпечення додержання та застосування виробником затвердженої системи якості та надавати виробникові свій звіт за результатами перевірки.
4.4.4. Крім того, призначений орган може наносити несподівані візити виробникові. Під час таких візитів призначений орган може проводити випробування установок чи забезпечувати їх проведення. Він надає виробникові звіт про перевірку і (якщо мали місце) звіт про випробування.
4.4.5. За вимогою виробник надає звіт призначеного органу.
5. Засвідчення ЄС
5.1. Засвідчення ЄС - це та частина процедури, за допомогою якої призначений орган перевіряє та засвідчує те, що установки відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу ЄС, та задовольняють застосовним до них істотним вимогам цієї Директиви.
5.2. За вибором виробника засвідчення ЄС може проводитись шляхом перевірки та випробовування кожної установки, як зазначено у пункті 5.3, або шляхом перевірки та випробовування установок на статистичній основі, як зазначено у пункті 5.4.
5.3. Засвідчення шляхом перевірки та випробування кожної установки
5.3.1. Повинна перевірятись кожна установка та проводитися відповідні випробування, визначені у релевантних стандартах, про які йдеться у Статті 5, або еквівалентні ним випробування з метою забезпечення виконання відповідних істотних вимог цієї Директиви.
5.3.2. Призначений орган повинен нанести на кожну ухвалену установку знак ЄС та скласти письмову декларацію відповідності. Сертифікат може стосуватись однієї чи кількох установок та має зберігатись у виробника. Знак ЄС повинен супроводжуватись ідентифікаційним символом призначеного органу.
5.4. Вибіркове засвідчення
5.4.1. Виробник передає свої установки у формі однорідних партій та вживає усіх необхідних заходів для забезпечення виробництва однорідних партій товарів.
5.4.2. Якщо треба, виробник може наносити знак ЄС на кожну установку під час виробничого процесу. Знак ЄС повинен супроводжуватися ідентифікаційним символом призначеного органу, відповідального за вибіркове засвідчення.
5.4.3. Установки піддаються статистичному контролю за ознаками. Вони повинні групуватися в тотожні партії, що складаються з пристроїв однієї моделі, які виготовляються за однакових умов. Перевірка партії здійснюються через випадково встановлені інтервали. Установки, що являють собою зразок (пробу), перевіряються кожна індивідуально, а також проводяться відповідні випробування, визначені у застосовному стандарті(ах), про які йдеться у Статті 5, або еквівалентні ним випробування з метою визначення того, чи можна прийняти партію, або її потрібно забракувати.
Використовується вибірковий план за такими характеристиками:
- стандартний рівень якості відповідає 95% ймовірності прийняття з процентом невідповідності між 0,5 та 1,5%,
- гранична якість відповідає 5% ймовірності прийняття з процентом невідповідності між 5 та 10%.
5.4.4. Якщо партія приймається, призначений орган складає письмовий сертифікат відповідності, який зберігається у виробника. Усі установки партії можуть розміщуватися на ринку за винятком тих з вибірки, які були визнані невідповідними.
Якщо партію забраковано, компетентний призначений орган вживає відповідних заходів для запобігання розміщенню її на ринку. У разі частого бракування партій призначений орган може припинити вибіркове засвідчення.
6. Засвідчення ЄС поблочно
6.1. Засвідчення ЄС по блокам (агрегатам, вузлам) - це процедура, за допомогою якої призначений орган перевіряє та засвідчує те, що установка відповідає застосовним до неї вимогам цієї Директиви. Призначений орган повинен нанести на таку установку знак ЄС та скласти письмову декларацію відповідності.
Сертифікат зберігається у виробника.
6.2. Призначеному органу надається конструкторська документація, про яку йдеться у Додатку IV.
6.3. Установка має бути перевірена та проведено відповідні випробування з урахуванням конструкторської документації з метою забезпечення відповідності установки істотним вимогам цієї Директиви.
Якщо призначений орган вважає за необхідне, перевірки та випробування можуть проводитись після монтажу установки.
Додаток III
Знак ЄС та написи
1. Знак ЄС складається зі зображеного нижче символу ЄС, двох цифр, які позначають рік нанесення знаку, та ідентифікаційного символу призначеного органу, який здійснював вибіркові перевірки, нагляд ЄС або засвідчення ЄС.
2. На установку або її табличку з даними наноситься знак ЄС разом з такими написами:
- найменування або ідентифікаційний символ виробника,
- торгове найменування установки,
- тип електроживлення, якщо застосовується,
- категорія установки.
Відповідно до природи установки може додаватись інформація, необхідна для її монтажу.
Додаток IV
Конструкторська документація
Конструкторська документація повинна містити названу нижче інформацію, якщо вона вимагається призначеним органом для оцінки:
- загальний опис установки,
- концептуальні проекти та виробничі креслення та схеми компонентів, вузлів, мереж тощо,
- описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначеного вище, включаючи функціонування установки,
- список стандартів, про які йдеться у Статті 5, які застосовуються повністю або частково, та описи використаних рішень для виконання істотних вимог у випадках, коли стандарти, викладені у Статті 5, не застосовувались,
- звіти про випробування,
- посібники з установки та експлуатації.
Якщо необхідно, конструкторська документація повинна включати такі елементи:
- атестації, які стосуються обладнання, що входить до складу установки,
- атестації та сертифікати, які стосуються способів виробництва та/або перевірки та/або моніторингу установки,
- інші документи, що дозволяють призначеному органу зробити більш досконалу оцінку.
Додаток V
Мінімальні критерії для оцінки призначеними органами
Призначені органи, названі державами-членами, повинні задовольняти таким мінімальним умовам:
- наявність персоналу та необхідних засобів та обладнання,
- технічна компетентність та професійна чесність персоналу,
- незалежність керівництва та технічного персоналу при проведенні випробувань, підготуванні звітів, видачі сертифікатів та здійсненні нагляду, передбачених у цій Директиві, від усіх кіл, груп або осіб, які прямо чи ні мають відношення до галузі цих установок,
- збереження персоналом професійної таємниці,
- наявність страхування громадської відповідальності, якщо тільки цей вид відповідальності не страхується Державою відповідно до національного законодавства.
Виконання умов, наведених у перших двох пунктах, має періодично перевірятись компетентними органами держав-членів або органами, призначеними державами-членами.
Офіційний журнал L 196, 26/07/1990 p. 0015 - 0029
Фінське спеціальне видання ...: Глава 13 Том 19 стор. 0228
Шведське спеціальне видання ...: Глава 13 Том 19 стор. 0228
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.